Комплексна оцінка ступеня біологічної зрілості дітей грудного та раннього віку (клініко-ультрасонографічне дослідження)

Abstract

Фокіна С.Є. Комплексна оцінка ступеня біологічної зрілості дітей грудного та раннього віку (клініко-ультрасонографічне дослідження). - Рукопис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2003. В роботі вивчено ступінь біологічної зрілості дітей грудного та раннього віку Чернівецької області. На підставі даних, отриманих при обстеженні 480 практично здорових дітей грудного і раннього віку запропонований алгоритм скринінгової оцінки біологічної зрілості, визначено фактори ризику відставання у біологічній зрілості, удосконалено методологію комплексної оцінки, яка базується на двох авторських методиках дослідження кісткової зрілості та розроблено регіональні стандарти у параметричній та непараметричній формі. Визначено, що точка скостеніння кісток зап’ястка при ультрасонографії визначається як гіперехогенне утворення, оточене з обох боків гіпоехогенною хрящовою тканиною. Запропоновано використовувати ультрасонографію кульшових суглобів для оцінки осифікації голівки стегнової кістки як показника біологічного віку. У 66,3% випадків визначено компактну стадії скостеніння кісток зап’ястка, 30,7% - розсипчасту та у 3,0 % - недиференційовану. Такі ж стадії визначено для скостеніння голівки стегнової кістки (62,7% - компактна, 22,9% - розсипчаста та у 14,9% - недиференційована. Стадії вказують на гетерогенність розвитку кісткової тканини, що може бути використано у подальших наукових дослідженнях. Факторами ризику відставання у зубній зрілості та кісткової зрілості за осифікацією голівки стегнової кістки є штучне та змішане вигодовування, для кісткової зрілості за осифікацією зап’ястка – наявність стресу у родині. Такий фактор, як паління батьків, призводить до випередження усіх трьох показників біологічної зрілості (відповідно до середніх популяційних даних).