Порівняльний вплив одноразового уведення тіоцетаму та його компонентів на функцію нирок

Abstract

В експерименті на щурах вивчено вплив одноразового уведення лікарського препарату тіоцетаму на функцію нирок порівняно до його компонентів – тіотриазоліну та пірацетаму. Функцію нирок вивчали на тлі змодельованої гіпергідратації тварин ентеральним водним навантаженням. Доведено, що діурез за впливу тіоцетаму є вірогідно вищим порівняно з тіотриазоліном та пірацетамом. Збільшувалась екскреція іонів натрію та калію. Уведення тіоцетаму не призводило до змін рН сечі, на відміну від роздільного введення тіотриазоліну та пірацетаму, при цьому збільшувалась екскреція титрованих кислот та аміаку поряд зі зниженням амонійного коефіцієнту. Для вироблення рекомендації впровадження тіоцетаму як засобу комплексного впливу на функції нирок у клінічну практику необхідним, є оцінка функцій нирок при його багаторазовому уведенні.

В эксперименте изучено влияние одноразового введения лекарственного препарата тиоцетама крысам в сравнении с его компонентами. Функцию почек изучали на фоне смоделированной гипергидратации животных энтеральной водной нагрузкой. Установлено, что диурез при влиянии тиоцетама достоверно выше в сравнении с тиотриазолином и пирацетамом. При этом увеличивалась экскреция ионов натрия и калийурез. Введение тиоцетама не приводило к изменению рН мочи, в отличии от раздельного введения тиотриазолина и пирацетама, при этом увеличивалась экскреция титрованных кислот и аммиака вместе со снижением аммонийного коэффициента. Для составления рекомендаций внедрения тиоцетама как средства комплексного влияния на функцию почек в клиническую практику необходима оценка функции почек при его многоразовом введении.

The influence of one-time administration of the medicine "Tiotcetam" to rats in comparison with it components was investigated in the experimental model. The renal functions were studied on the model with enteric hyperhydratation of animals by water loading. It was estimated that the diuresis was significantly increased in comparison with tiotryaozolin and piratcetam. The excretion of sodium ions and potassiumuresis were increased. The tiotcetam administration have not been leaded to urine pH changes in contrast to separate admitistration of tiotryaozolin and piratcetam but the excretion of titrated acids was increased together with ammonium coefficient was decreased at the same time. So for clinical improvement the recommendations making of tiotcetam as a medicine with complex influence on functions of kidney it is necessary the estimation of renal function with many-times administrations of it.