Порівняльний аналіз впливу стерильного та інфікованого експериментального жовчного перитоніту на оптичну густину плазми крові та функціональний стан нирок

Abstract

У дослідах на 76 білих нелінійних щурах-самцях показано, що перебіг інфікованого експериментального жовчного перитоніту через 24 год після дискретного надходження автожовчі зі спільної жовчної протоки щура через сформований дефект її стінки шляхом термокоагуляції та введення вмісту тонкого кишечника порівняно до стерильного жовчного перитоніту супроводжується зниженням оптичної густини плазми крові за довжин хвиль 250-340 нм, зростанням фільтраційного заряду іонів натрію із розвитком синдрому «втрати» його з сечею, протеїнурією на тлі зниження екскреції кислот, що титруються.

In experiments on 76 albino non-line male rats it was established, that the duration of the infected experimental biliary peritonitis for 24 hours after discrete flow of autobile from common bile duct of rat through the formed defect wall by thermocoagulation into peritoneal cavity and the introduction of the contents of the small intestine, in comparison with the sterile biliary peritonitis be accompanied the decreasing of optical density of blood plasma at wavelength 250-340 nm and increasing of filtration fraction of sodium ions with the development of the syndrome of loss of sodium ions and reducing excretia titratable acid.