Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14529
Назва: Archaic relic phenomena in the spiritual culture of the eastromanian population of Bukovina (on the materials of the field ethnographical research)
Автори: Moysey, Antoniy
Ключові слова: Буковина
духовна культура
реліктові явища
румуни Буковини
обряди викликання дощу
зимові драматичні обряди похорон засухи
папаруда
Буковина
духовная культура
реликтовые явления
румыны Буковины
обряды вызывания дождя
зимние драматические обряды
похороны засухи
папаруда
Дата публікації: 2015
Видавництво: Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Короткий огляд (реферат): Дослідження і збереження культурних надбань народів України на даному етапі мають наукове, культурне та економічне значення. Буковина, як етнографічна зона, знаходиться тривалий історичний період на стику цивілізацій: східнослов’янської та східнороманської. Таке географічне та етнолінгвістичне помежів’я території, населення веде до того, що традиційно-побутова звичаєвість і усна поетична творчість зберігаються тут набагато стійкіше, ніж у центральних областях. Також, тривале спів перебування населення регіону поміж двох культур виробило своєрідні стереотипи мислення, морально-етичні норми поведінки тощо. Буковина, в цьому аспекті, має один з найкращих рівнів збереження народних традицій в Україні. Дана констатація розповсюджується і на консервацію певних дохристиянських традицій. Серед них архаїчні прийоми виміру і рахунку річного часу; комплекс «вовчих» днів, направлених на захист від хижаків; ремінісценції вікової ініціації молоді; колядницькі обходи; зимові драматичні обряди; комплекс обрядів викликання та відвернення гідроатмосферних катаклізмів. Отже, когнітивне ядро даної статті, що стала наслідком польових етнографічних досліджень, є залишкові у духовній культурі східнороманського населення Буковини. Зокрема календарно-обрядовий цикл та його вираження в предметній обрядовості, сакрально-символьному значенні архаїчних вірувань та хронотопному світогляді. Зокрема, у народному календарі румунів і молдаван Буковини зберігся поділ року за двома святами: св. Георгія та св. Дмитра, який свідчить, що колись рік складався з двох великих сезонів. Така традиція існує також у болгар, сербів та македонців тау східних слов’ян. У статті охарактеризовані найбільш поширені обряди, якими можна проілюструвати унікальні давні звичаї: ритуал похорону антропоморфної ляльки калоян (похорон засухи), рештки обряду папаруда, які вже зникли на деяких румунських територіях; комплекс зимових драматичних обрядів, що є унікальними етнографічними явищами для України, Румунії та Республіки Молдови.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14529
Розташовується у зібраннях:Статті. Кафедра суспільних наук та українознавства

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2.pdf6.01 MBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.