Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/134
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБілоус, Ірина Іванівна-
dc.date.accessioned2011-10-14T14:54:24Z-
dc.date.available2011-10-14T14:54:24Z-
dc.date.issued2004-12-15-
dc.identifier.otherУДК: 616.833: 616. 379-008. 64-06]-085.275-
dc.identifier.urihttp://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/134-
dc.description.abstractБілоус І.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2004. Вивчено клініко-неврологічні особливості перебігу діабетичної полінейропатії, досліджено вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, стан антиоксидантної системи крові, функцію периферичних нервів за допомогою стимуляційної електронейроміографіі у 126 хворих на діабетичну полінейропатію. З’ясовано, що у хворих на діабетичну полінейропатію спостерігається активація процесів ліпопероксидації, пригнічення активності захисних антиоксидантних систем та підвищення окиснювальної модифікації білків крові, зниження амплітуди М-відповіді та швидкості проведення збудження руховими волокнами периферичних нервів. Доведено, що при використанні в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію мілдронату або тіотриазоліну на відміну від звичайної базисної терапії, виявлено пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів, підвищення активності захисних антиоксидантних систем, зменшення окиснювальної модифікації білків крові. Найкращий ефект спостерігався при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну в усіх трьох групах. Клінічна ефективність комплексного лікування з використанням мілдронату та тіотриазоліну перевищує таку при використанні базисного лікування, про що свідчить вірогідний регрес скарг та неврологічної симптоматики. Відмічено покращення нервової провідності периферичних нервів під впливом тіотриазоліну та мілдронату у хворих з тривалістю цукрового діабету до 10 років, про що свідчить вірогідне збільшення швидкості проведення збудження та амплітуди М-відповіді. Найкращий результат спостерігається при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну. Розроблено та впроваджено в клінічну практику схему застосування цих препаратів в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію.ru_RU
dc.language.isootherru_RU
dc.publisherБуковинська державна медична академіяru_RU
dc.subjectдіабетична полінейропатіяru_RU
dc.subjectцукровий діабетru_RU
dc.subjectмілдронатru_RU
dc.subjectтіотриазолінru_RU
dc.subjectпероксидне окиснення ліпідівru_RU
dc.subjectокиснювальна модифікація білківru_RU
dc.titleКлініко-патогенетичне обґрунтування застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатіюru_RU
dc.typeOtherru_RU
Appears in Collections:Автореферати

Files in This Item:
File SizeFormat 
Bilous_Kliniko-patohenetychne.pdf241.58 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.