Деякі особливості назофарингеальної карциноми в генетичному аспекті

Abstract

Новоутворення носової частини глотки характеризуються різноманітністю морфологічних форм, що вирізняються за клінічним перебігом, гістогенезом, методами лікування та прогнозом. Носоглоткова карцинома виявляється частіше у віці 30-40 років, але може бути і у дітей. У дітей вона виявляється частіше ніж інші епітеліальні злоякісні новоутворення, пік захворюваності припадає на вік від 10 до 16 років. Заключний діагноз встановлюють після хірургічної біопсії з наступним гістологічним дослідженням. Впровадження фіброскопії до клінічної онкології дозволило розробити та втілити у практику цитологічні дослідження паралельно із звичайним гістологічним дослідженням, а також можливість використовувати отриманий матеріал для молекулярно-генетичного аналізу тканин носової частини глотки, що в свою чергу значно розширило діагностичні можливості морфологічних методів обстеження та дозволило покращити якість діагностики. Наявність злоякісної пухлини ідентичної локалізації та гістологічної структури у кровних родичів, з летальним наслідком у матері та сприятливим прогнозом у обох дітей, впродовж одного періоду раніше не спостерігалось у нашій клінічній практиці, не знайшли такого варіанту і при огляді літератури. Також даний клінічний випадок може бути непрямим доказом етіологічної ролі вірусу Епштейн-Барра для недиференційованого раку носоглоткового типу.