Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12866
Название: | Особливості персистування бронхіальної астми у школярів залежно від кортизол-продукуючої функції надниркових залоз |
Авторы: | Колоскова, Олена Констатинівна Буринюк-Глов’як, Христина Петрівна Крецу, Наталія Минодорівна |
Ключевые слова: | діти кортизол надниркові залози бронхіальна астма |
Дата публикации: | 2017 |
Серия/номер: | Міжнародний ендокринологічний журнал;Том 13, №2 |
Краткий осмотр (реферат): | Актуальність. Інгаляційні глюкокортикостероїди (іГКС) відіграють зараз провідну роль у лікуванні бронхіальної астми (БА) на етапі як досягнення, так і підтримки повного контролю за клінічними симптомами захворювання. Відомо, що застосування іГКС у високих дозах може супроводжуватися системними побічними ефектами, найбільш тривожним із них є пригнічення функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Проте особливості перебігу захворювання та зміни кортизолпродукуючої функції надниркових залоз у дітей, які отримують іГКС, вивчені недостатньо. Мета роботи. Дослідження клінічних особливостей БА у дітей, які отримують базисну протизапальну терапію іГКС, з урахуванням стану кортизол-продукуючої функції надниркових залоз. Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження методом простої випадкової вибірки комплексно обстежено когорту з 45 дітей шкільного віку, хворих на БА, які отримували іГКС у складі базисного лікування. Вивчення особливостей перебігу БА у хворих проводили у двох групах, залежно від значення сироваткового кортизолу (СК), що або не досягало мінімального показника норми (< 50,0 нг/мл, 20 дітей), або перевищувало його (СК > 50,0 нг/мл, 25 дітей). Результати. Захворювання мало тенденцію до тяжчого варіанта клінічних проявів у хворих зі зниженням кортизол-продукуючої функції надниркових залоз. Попри відсутність статистично вірогідних розбіжностей за маркерами тяжкості перебігу БА, показники її контролю за даними клініко-інструментальної оцінної шкали виявилися вірогідно гіршими у хворих із показниками СК < 50,0 нг/мл, у першу чергу за рахунок клінічної складової цієї шкали. За даними клініко-епідеміологічного аналізу встановлений ризик вмісту СК > 50,0 нг/мл (як маркера збереженої кортизол-продукуючої функції надниркових залоз) за використання низьких доз іГКС. Так, відношення шансів даної події становило 3,14, відносний ризик — 1,5, абсолютний ризик — 0,26. При цьому використання середніх доз іГКС асоціювало з незначно підвищеним ризиком пригнічення кортизол-продукуючої функції надниркових залоз (за даними СК < 50,0 нг/мл): відношення шансів — 3,14, відносний ризик — 2,1, абсолютний ризик — 0,26. Висновки. Перебіг БА у школярів з умістом СК < 50,0 нг/мл характеризується вираженими клінічними ознаками атопії з «накопиченням» коморбідності, тяжчим перебігом у міжприступному і приступному періодах, а також гіршим контролем за захворюванням при незначно довшій його тривалості. При цьому низькі дози іГКС у 3,14 раза підвищують імовірність збереження кортизол-продукуючої функції надниркових залоз, а середні дози асоціюють з аналогічним пригніченням даної функції |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12866 |
Располагается в коллекциях: | Статті. Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
27.pdf | 837.68 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.