Роль чинників ризику у формуванні нейросенсорної та кондуктивної глухоти, приглухуватості у дітей

Abstract

Проспективним дослідженням охоплено 102 дитини з вадами слуху віком від 6 до 18 років (у середньому 11,5±3,15 року), з них 68 дітей із сенсоневральним пошкодженням слуху, 34 - із кондуктивним. Досліджено роль супутньої хронічної оториноларингологічної патології, обтяженого сімейного анамнезу як чинників ризику нейросенсорної чи кондуктивної глухоти / приглухуватості в дітей. Встановлено, що у структурі тяжкості порушень слуху в дітей кондуктивні вади асоціюють із приглухуватістю І-ІІ ступенів, а нейросенсорні - із приглухуватістю ІV ступеня, повною глухотою. Хронічні тонзиліти у віці старше 12 років підвищують ризик сенсоневральної глухоти у 3,46 раза, а хронічні отити, тубоотити підвищують імовірність кондуктивної приглухуватості у всіх вікових категоріях у 10,6 і 6,8 раза. Відносний ризик формування нейросенсорної глухоти та кондуктивних вад слуху зростає незалежно від віку за наявності хронічного гіпертрофічного чи вазомоторного риніту у 2,57-4,37 раза.