Оптимізація оперативного лікування хронічних дефектів шкіри

Abstract

Спершу висікають патологічне вогнище – рану чи виразку. Потім, за потреби, відсепаровують шкірні краї утвореної рани чи виконують додаткові розрізи. Не бажано відсепаровувати краї дефекту у випадку давніх трофічних виразок, щоб уникнути можливого крайового некрозу. Далі забезпечують надійний гемостаз і накладають шви на ті ділянки рани, які можна зашити. Також можна накласти провізорні шви на рану, що залишилася, але їх тісно не затягують, щоб не спричинити порушення кровообігу. Якщо після цього краї рани підвищуються над її дном, їх можна зробити пологішими за допомогою безперервного шва тонкою ниткою, що розсмоктується. Інакше трансплантат на рівні країв рани буде підвищуватися, що може призвести до змертвіння цих ділянок. Краї рани по всьому периметру пришивають до її дна, внаслідок чого вона стає пологою і трансплантат краще прилягає.