Важка бронхіальна астма у дітей: роль клінічно-анамнестичних показників у верифікації діагнозу

Abstract

Мета: дослідити особливості анамнезу, клінічної картини загострень та досягнення контролю в міжприступному періоді важкої форми бронхіальної астми у порівнянні з середньотяжким її варіантом. Матеріал і методи. Обстежено 60 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму. І клінічну групу склали 30 дітей із фенотипом важкої бронхіальної астми, до ІІ групи увійшло 30 дітей із середньоважкимперебігом хвороби. Проведенопорівняльнийаналізрезультатівклінічно-анамнестичногообстеженнядітейзалежновідважкості перебігу астми. Результати. Показано, що важка бронхіальна астмау дітей шкільного віку відносно її середньоважкого варіанту характеризуваласянадмірною масою тіла при народженні, більш обтяженим індивідуальним алергологічним анамнезом, вищим інфекційним індексом, наявністю медикаментозної або поєднаної медикаментозної з харчовою та побутовою алергії, сезонністю загострень переважно з листопада по березень, що асоціює з тригерною роллю ГРВІ та метеорологічних чинників, недостатнім контролем астма-симптомів під дією стандартної базисної терапії. Висновки.Отже, врахування клінічно-анамнестичних особливостей перебігу бронхіальної астми дозволяє своєчасно верифікувативажкість захворювання з наступним визначенням тактики контрольованого лікування.