Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11383
Назва: | Показники активності запалення дихальних шляхів у дітей, хворих на бронхіальну астму, за альтернативного характеру ацетилювання |
Автори: | Білоус, Тетяна Михайлівна |
Ключові слова: | діти бронхіальна астма ацетилювання |
Дата публікації: | 2016 |
Серія/номер: | Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології;Том 9, №1 |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження: визначити показники конденсату видихуваного повітря у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, залежно від ацетиляторного фенотипу. Матеріал та методи. На базі пульмоалергологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні (м. Чернівці) обстежено 120 дітей, хворих на бронхіальну астму. Групоформувальною ознакою вважали ацетиляторний статус: до першої (І) групи увійшло 58 пацієнтів з повільним типом ацетилювання, другу (ІІ) клінічну групу сформували 62 дитини зі швидким ацетиляторним фенотипом. Результати. Встановлено, що в дітей із повільним типом ацетилювання рівень метаболітів монооксиду нітрогену в конденсаті видихуваного повітря у середньому становив 44,4±3,95 мкмоль/л, у пацієнтів групи порівняння – 46,4±4,99 мкмоль/л (р>0,05). Виявлено інтенсивніші процеси окислювальної модифікації протеїнів у дітей зі швидким типом ацетилювання порівняно із пацієнтами з повільним ацетиляторним типом: вміст загального протеїну у хворих ІІ групи менше 3,4 ммоль/г білка визначався у 52,2% випадків, у дітей групи порівняння – лише у 39,3% спостережень, уміст альдегід- і кетодинітрофенілгідразонів основного характеру більше ніж 53,5 ммоль/г білка відмічався лише у 22,2% хворих І групи та у 38,9% пацієнтів ІІ групи спостереження (р˃0,05). Виявлено схильність і до розпаду низько- й високомолекулярних протеїнів: так, показник протеолітичної активності за лізисом азоальбуміну 0,52 мл/год та більше вдвічі частіше (63,6% спостережень) реєструвався у хворих І групи відносно пацієнтів групи порівняння (36,6% випадків), а показник протеолітичної активності за лізисом азоказеїну більше 1,27 мл/год у хворих І групи реєструвався у 72,7% спостережень, а в ІІ групі – у 36,3% дітей (р<0,05). Водночас, кількість пацієнтів із показниками протеолітичної активності за лізисом азоколу у конденсаті >0,24 мл/год становила 27,3% серед осіб I групи та 54,5% спостережень серед дітей IІ групи (Р<0,05). Висновки. Таким чином, у дітей, хворих на бронхіальну астму, за наявності повільного типу ацетилювання в конденсаті видихуваного повітря трапляється вища протеолітична активність, а за швидкого ацетиляторного фенотипу – активація окислювальної модифікації протеїнів, що свідчить про різноспрямованість запальних процесів за певного ацетиляторного статусу. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11383 |
Розташовується у зібраннях: | Статті. Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
стаття Білоус МЖПАГ 2016.pdf | 4.92 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.