Топографоанатомічні особливості структур щічної ділянки у плодів людини

Abstract

З метою з’ясування топографоанатомічних особли- востей структур щічної ділянки у плодів людини, досліджено 74 препарати щічної ділянки плодів людини віком 4-9 місяців внут- рішньоутробного розвитку (90,0–410,0 мм тім’яно-п’яткової дов- жини; з яких: 35 плодів чоловічої статі і 39 – жіночої) з викорис- танням комплексу методів морфологічного дослідження (антро- пометрії, морфометрії, препарування, ін’єкції кровоносних судин, рентгенографії, реконструкції, статистичного аналізу). Встановлено, що привушна протока у всіх досліджених плодів через виражений розвиток жирового тіла щоки має дугоподібне спрямування, опуклістю вгору. Задня межа щічної ділянки від- повідає передньому краю жувального м’яза, який проектується на шкіру по лінії, яка починається від середини нижнього краю тіла нижньої щелепи і йде під прямим кутом від останньої до точки перетину з лінією між кутом нижньої щелепи і медіальним кутом ока, а далі – уздовж цієї лінії до перетину її з верхньою межею бічної ділянки обличчя. Критичними періодами розвитку щічної ділянки у плодів обох статей є 4-й місяць, друга половина 5-го – початок 6-го місяців розвитку. У плодів чоловічої статі брахі- морфного типу спостерігається більш інтенсивне і рівномірне збільшення площі щічної ділянки, а у плодів чоловічої статі долі- хоморфного типу простежується нерівномірний ріст показників і менші їхні абсолютні значення. З варіантів форми жирового тіла щоки плодів людини ми спостерігали: овальну, трикутну, дво- часточкову, тричасточкову форми та у вигляді зімкнутих основами пірамід. У 22 % спостережень виявлена додаткова привушна залоза.