Features of the colon microbiocenosis in patients with nonalcoholic steatohepatitis depending on the presence of chronic kidney disease

Abstract

The purpose of the study: to establish the features of the of colon cavity (CC) microbial state in patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH) with obesity, depending on the presence of comorbid chronic kidney disease (CKD) and its stages. Material and methods. 168 patients with NASH from 42 to 55 years of age were examined. All patients were distributed as follows. Group 1 consisted of 68 patients with NASH and obesity of 1st degree. Group 2 consisted of 100 patients with NASH and obesity of 1st degree with a comorbid CKD I-III stages (chronic pyelonephritis). We examined 30 practically healthy persons (PHPs), which by age and sex were not statistically significantly different from the main group and the comparison group. Microbiocenosis of CC was studied by microbiological method by sowing ten-fold dilutions of feces on differential-diagnostic nutrient media in accordance with the methodological recommendations "Microbiological diagnosis of dysbiosis" of the Ministry of Health of the USSR (1986). Results. The study revealed changes in the microbial cavity content of the colon (CC) during the comorbid flow of NASH with obesity and the CKD I-III stages, characterized by the development of deep dysbiosis (II-III degree) With the appearance and prevalence of pathogenic microflora, an increase in the number of opportunistic bacteria and yeast fungi of the genus Candida, a probable deficiency of representatives of normal micro-biota: lactobacilli, bifidobacteria, bacteroids. Conclusion. It is established that one of the components of the pathogenesis of nonalcoholic steatohepatitis in patients with obesity and chronic kidney disease is metabolic intoxication, which arises as a result of a significant violation of the quantitative and qualitative composition of the microflora of the microbial cavity of the colon with the development of deep dysbiosis.

Мета роботи – встановити особливості стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) із ожирінням залежно від наявності коморбідної хронічної хвороби нирок (ХХН) та її стадії. Матеріал та методи. Обстежено 168 хворих на НАСГ віком від 42 до 55 років. Усі хворі були розподілені наступним чином. Групу 1 утворили пацієнти із НАСГ із супутнім ожирінням І ступеня у кількості 68 осіб. Групу 2 склали хворі на НАСГ із ожирінням І ступеня із коморбідною ХХН І-ІІІ ст. (хронічний пієлонефрит) у кількості 100 осіб. Обстежено 30 практично здорових осіб (ПЗО), які за віком та статтю статистично достовірно не відрізнялись від основної групи та групи порівняння. Мікробіоценоз ПВТК вивчали мікробіологічним методом шляхом засіву десятикратних розведень випорожнень на диференційно-діагностичні живильні середовища згідно з методичними рекомендаціями "Микробилогическая диагностика дисбактериозов" МОЗ УРСР (1986). Результати. Дослідження показало зміни стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки (ПВТК) за коморбідного перебігу НАСГ з ожирінням та ХХН І-ІІІ ст., який характеризується розвитком глибокого дисбіозу (ІІ-ІІІ cт.) із появою і переважанням патогенної мікрофлори, зростанням кількості умовно патогенних бактерій і дріжджових грибків роду Candida, вірогідним дефіцитом представників нормальної мікробіоти: лактобактерій, біфідобактерій, бактероїдів. Висновки. Встановлено, що одним із компонентів патогенезу неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння та хронічної хвороби нирок є метаболічна інтоксикація, яка виникає внаслідок істотного порушення кількісного та якісного складу мікрофлори стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки із розвитком глибокого дисбіозу.

Цель работы – установить особенности состояния микробиома полостного содержимого толстой кишки у больных на неалкогольный стеатогепатит (НАСГ) с ожирением в зависимости от наличия коморбидной хронической болезни почек (ХБП) и ее стадии. Материал и методы. Обследовано 168 больных НАСГ в возрасте от 42 до 55 лет. Все больные были распределены следующим образом. Группу 1 составили пациенты с НАСГ с сопутствующим ожирением I степени в количестве 68 человек. Групу 2 составили больные НАСГ с ожирением I степени с коморбидной ХБП І-ІІІ ст. (Хронический пиелонефрит) в количестве 100 человек. Обследовано 30 практически здоровых лиц, которые по возрасту и полу статистически достоверно не отличались от основной группы и группы сравнения. Микробиоценоз ПВТК изучали микробиологическим методом путем посева десятикратных разведенных стулов на дифференциально-диагностические питательные среды в соответствии с методическими рекомендациями "Микробилогическая диагностика дисбактериозов" МЗ УССР (1986). Результаты. Исследование показало изменения состояния микробиома полостного содержимого толстой кишки (ПСТК) за коморбидного течения НАСГ с ожирением и ХБП І-ІІІ ст., который характеризуется развитием глубокого дисбиоза (II-III вв.) с появлением и преобладанием патогенной микрофлоры, ростом количества условно-патогенных бактерий и дрожжевых грибков рода Candida, вероятным дефицитом представителей нормальной микробиоты: лактобактерий, бифидобактерий, бактероидов. Выводы. Установлено, что одним из компонентов патогенеза неалкогольного стеатогепатита у больных ожирением и хронической болезни почек является метаболическая интоксикация, возникающая вследствие существенного нарушения количественного и качественного состава микрофлоры состояния микробиома полостного содержимого толстой кишки с развитием глубокого дисбиоза.