Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9749
Title: НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ
Authors: Бакун, Оксана Валеріанівна
Глушко, Т. І.
Дудко, О. М.
Issue Date: 2014
Publisher: Громадська організація «Київський медичний науковий центр»
Abstract: Наукові дослідження та практичний досвід свідчать, що питання збе-реження репродуктивного здоров’я, зменшення материнських та плодово- малюкових втрат, а особливо демографічна ситуація виходять далеко за межі медичної галузі й стали загальнодержавною міждисциплінарною проблемою. З метою вирішення цих питань в Україні було прийнято від¬повідні законодавчі акти, державні, національні, галузеві та регіональні програми, зокрема Національна програма «Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 рр.». Реалізація національних програм показала ефективність комплексного міждисциплінарного підходу в поліпшенні репродуктивного здоров’я, зокрема зменшенні штучного переривання вагітності, захворю¬вань, що передаються статевим шляхом, та їх наслідків (невиношування вагітності, материнської та перинатально!' смертності). Розпорядження Ка- 97 бінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 244-р «Про схвалення конце¬пції державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 рр.» з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання акушерської допомоги довело, що нова програма охопила значно ширше коло проблем репродук¬тивного здоров’я різних верств населення України, стала логічним продо¬вженням виробленої стратегії на шляху досягнення позитивної динаміки показників репродуктивного здоров’я європейського рівня. Проте, на жаль, досягнуті показники залишаються гіршими порівняно з іншими країнами Європи. За даними аналізу останніх трьох років, невиношуванням вагітно¬сті (НВ) закінчується кожна десята вагітність, що зумовлено високою роз- повсюдженістю абортів, інфекцій, що передаються статевим шляхом, ен¬докринної патології та ін. Прямі репродуктивні втрати від НВ щороку ста¬новлять 36-40 тис. ненароджених бажаних дітей. Понад 30-40% випадків перинатальної патології та смертності пов’язані або зумовлені передчас-ними пологами. З кожним роком зростає кількість маловагових дітей (з ма¬сою тіла при народженні менше 1000 г), а смертність у цій категорії у 33 рази вища, ніж серед доношених дітей [1, 4, 7, 9]. Актуальність НВ зумов¬лена не лише медичними, а й соціальними факторами, оскільки призводить до зниження народжуваності та впливає на фізичне й психічне здоров’я жінок, стан їх сімейного благополуччя, працездатність [1, 4, 7, 9]. В остан¬ні роки зріс відсоток аутоімунної патології, інфекцій, що передаються ста¬тевим шляхом і визначають хронізацію запальних процесів статевих орга¬нів, залучення систем жіночого організму до патологічного процесу, вини¬кнення вторинного імунодефіциту, хронічної форми синдрому дисеміно- ваного внутрішньосудинного згортання (ДВЗ). Це стало підставою для ро¬зробки нового патогенетичного підходу до ведення жінок із НВ [2, 3, 5-8]. Близько 50-60% пацієнток із НВ мають певні дефекти системи гемостазу (дисфібриногенемію, дефіцит XII та XIII факторів згортання, протеїну С, протеїну Б), а також мультисистемне ураження коагуляційних механізмів, що змушує розв’язувати цю актуальну проблему на міждисциплінарному рівні [2, 5-8]. Вивчення проблеми звичного викидня з позиції психосома¬тичної медицини засвідчує, що порушення функціонування різних систем жіночого організму впливають на психіку жінки, однак описи змін психо¬емоційного статусу жінки зі звичним НВ у літературі не численні. На су-часному етапі медицина потребує інтеграції та індивідуалізації психотера-певтичних, фармакологічних та немедикаментозних методів лікування НВ. Частота НВ у середньому становить від 10-12 до 20-35% від загальної кі¬лькості вагітностей (в осінній та весняний періоди цей показник збільшу¬ється). НВ - поліетіологічна патологія. Будь-який патологічний процес в організмі може спричинити передчасне переривання вагітності. Поняття «синдром втрати плода» включає один або більше самовільних викиднів у 10 тижнів вагітності і більше (включаючи вагітність, що не розвивається); неонатальну смерть унаслідок ускладнення передчасних пологів, важкого пізнього гестозу або плацентарної недостатності; три або більше мимові¬льних викиднів на преембріонічній або ранній ембріонічній стадії, коли виключені анатомічні, генетичні і гормональні причини невиношування; мертвонародження. Причини невиношування вагітності 1. Патологія стану організму матері 1. Генетичні фактори і хромо¬сомні аномалії. При високому рівні утворення хромосомно-аномальних за¬родків відбувається природний добір, спрямований на усунення носіїв хромосомних мутацій. У людини понад 95% мутацій елімінуються внутрі- шньоутробно, і лише невелика частина ембріонів і плодів з абераціями хромосом доживають до перинатального періоду. 2. Нейроендокринні фактори НВ: - порушення в системі гіпотала- мус-гіпофіз-яєчники (гіпофункція гіпофізу (синдром Шихана); - синдром полікістозних яєчників (СПКЯ); - гіперпролактинемія; - гіперандрогенія (яєчникового, надниркового, змішаного генезу); - гіпофункція яєчників (недостатність фолікулярної і лютеїнової фаз циклу, хронічна ановуляція, первинна яєчникова недостатність). 3. Інфекційні фактори Найпоширенішою причиною НВ є інфекційні фактори: віруси, бактерії, стрепто - і стафілококи, клебсієли, протей, міко- плазми тощо, об’єднані в так званий клас TORCH-інфекцій. Інфекція може призводити до НВ з ураженням плода і плодових утворень (плаценти, обо¬лонок, пуповини, вод), а також без інфікування. Шляхи передачі інфекції: через статеві клітини, висхідний, гематогенний, трансплацентарний. Небе¬зпека НВ інфекційного генезу значно підвищується за наявності у матері ендогенних запальних вогнищ генітальної та екстрагенітальної локалізації. Інфекція може призводити не лише до НВ, але й формування уроджених пороків розвитку плоду. Діагностичні критерії для виявлення ураження плаценти при ГВІ (А, В): - ультразвукове дослідження (УЗД): потовщення, кальциноз і передчасне старіння плаценти, зменшення кількості навколоп¬лідної рідини; - доплерометрія: порушення матково-плацентарного і фето- плацентарного кровоплину, зміна периферичного опору судин плаценти. 4. Імунологічні фактори НВ: - аутоімунні процеси (АФС, системний червоний вовчак (СЧВ) та інші аутоімунні захворювання); - алоімунні процеси (ізоантигенна несумісність крові матері й плоду за резус- фактором і системою АВО, сенсибілізація за фетальними антигенами); - імунодефіциті процеси. 5. Генітальні фактори НВ: - вади розвитку статевих органів; - істмі- коцервікальна недостатність; - дефекти матки (гіпоплазія, аденоміоз, хро¬нічний ендометрит, оперативні втручання на матці (порушення механізмів трансформації ендометрію функціонального й органічного генезу), синехії, патологія рецепторного апарату). II. Патологія вагітності - прееклампсія, неправильне положення плоду, багатоводдя і маловоддя, аномалії прикріплення і розвитку плацен¬ти, передчасне відшарування плаценти. У II і III триместрах на процес ви¬ношування впливають різні ускладнення вагітності: пізній гестоз, аномалії прикріплення плаценти, передчасне відшарування нормально розташова¬ної плаценти, багатоводдя і багатоплідність, неправильне положення пло¬да, розриви навколоплідних оболонок і хоріоамніоніт. III. Екстрагеніта- льні захворювання матері - серцево-судинна патологія, захворювання нирок, цукровий діабет, захворювання органів черевної порожнини, хірур¬гічні втручання при захворюваннях інших органів і систем. IV. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту. V. Соціально-середовищні фактори НВ: екологічні (радіація, хімічне забруднення повітря тощо); вік матері (до 18 і після ЗО років); несприятливі умови життя (незбалансоване харчування, дефіцит вітамінів, труднощі з транспортом при поїздках на роботу і назад); професійні та виробничі шкідливості (температурні, шумові, вібраційні, хімічні, радіаційні); шкідливі звички. VI. Фактори нез’ясованої етіології. В останні роки з’явилися переконливі дані, що свідчать про роль оксиду азоту (N0) у регуляції багатьох фізіологічних функцій жіночого організму, включаючи інгібування маткових скорочень і пролонгацію вагітності. Було доведено, що рівень N0 у сироватці крові вагітних є універсальним про-гностичним маркером розвитку вагітності. Призначення трансдермальних форм донаторів N0 вагітним із НВ є ефективним лікувальним алгоритмом у цього контингенту жінок.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9749
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ.pdf155.02 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.