Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9681
Title: ДЕЯКІ ІМУНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ НА ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ДО ДРТ
Authors: Глушко, Т. І.
Issue Date: 2014
Publisher: Громадська організація «Київський медичний науковий центр»
Abstract: За останні чотири десятиліття зросло розуміння того, що більшість хвороб людини пов’язані, принаймні частково, з розладами імунної системи, яка замість властивої їй фун¬кції захисту здоров’я і самого життя організму, допускає саморуйнуючі імунні процеси. Еферентна терапія (плазмаферез) в таких випадках носить характер не тільки патогенетич¬ного, але й етіотропного лікування, оскільки виведення із організму токсичної сполуки чи алергену ліквідує джерело захворювання і допомагає достатньо швидко відновити тканин¬ні розлади, якщо ще не виникли незворотні органічні ураження [1, 2,4]. Проведено обстеження у 48 жінок, які були розділені на 2 групи. Першу групу скла-ли жінки із безпліддям грубного походження (38 жінок), яким проводилося лікування за традиційною схемою. Жінкам 2 ірупи (10 пацієнток) поряд із традиційною схемою підготовки до запліднення їм проводилися сеанси плазмаферезу. Вік жінок в першій групі склав 28,7±1,2 років, а в другій 30,1±1,2 років, тривалість безпліддя, відповідно, 6,9±0,7 та 7,1±1,4 років. Всі пацієнтки були соматично здоровими. Популяційний і суб- поїтуляційний склад імунокомпетентних клітин крові оцінювали методом непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл [3]. Стан неспецифічної ефекторної системи протиінфекційпого захисту та факторів і механізмів специфічного імунного захисту оцінювали за основними показниками абсолютної та відносної кіль-кості основних імунокомпетентних клітин у периферичній крові. В ході досліджень встановлено, що плазмаферез сутієво не впливає на показник фагоцитарної активності, в тому числі на його бактерицидну активність (НСТ— спонтанний і НСТ— стимульова-ний ), коефіцієнт активності фагоцитозу та інші показники. Разом з тим, відмічається позитивна тенденція до зростання захоплюючої ефективності фагоцитуючих клітин за рахунок збільшення титру нормальних антитіл, збільшення потенційної здатності до бактерицидної активності фагоцитуючих клітин та їх резе-рву, що засвідчує збільшення коефіцієнту активності фагоцитозу на 7%, та імунологіч-ного коефіцієнту. Таким чином, проведення плазмаферезу сприяє покращанню загаль-ного стану неспецифічного протиінфекційного захисту організму жінок, що стражда¬ють безпліддям. Плазмаферез не впливав на показники клітинної ланки системного імунітету у жінок з безпліддям. Традиційна підготовка жінок до 'ЗІВ, що страждают ь безпліддям не призводить до значних змін показників клітинної ланки системного іму¬нітету. Прослідковується при цьому незначна тенденція до покращення відносної кіль¬кості імунорегуляторних Т- лімфоцитів: незначне зростання відносної кількості TCD 4 лімфоцитів (Т- хелперів/ індукторів), іцо засвідчує про покращення процесів розпі¬знання антигенів системою імунітету та збереження відносної кількості TCD 8- лімфо¬цитів (Т- цитолітичних лімфоцитів). Такі незначні зміни сприяють покращенню імуно- регуляторного індексу. Останній засвідчує про покращення автономної саморегуляції у системі імунітету. Проведення жінкам із безпліддям плазмаферезу призводить до тен-денції зростання загального пулу TCD 3— лімфоцитів за рахунок TCD 4— лімфоцитів- Т- хелперів/ індукторів, що сприяє підвищенню процесів розпізнання та тенденції до зростання імунорегуляторного індексу. Таким чином, використання традиційних заходів та проведення плазмаферезу жін¬кам, що страждають безпліддям, призводить до тенденції покращення функціональної здатності клітинної ланки системного імунітету, але не призводить до реального пок-ращення функції цієї ланки системного імунітету. Імунодефіцитний стан після цих за-ходів, включаючи проведення плазмаферезу, залишається у цих жінок, що вимагає по-дальших пошуків засобів і заходів, які будуть більш ефективними в цьому напрямку. Як видно з наведених даних, концентрація протизапального цитокіну (ІЛ-4) після проведення плазмаферезу має незначну тенденцію до зростання, на 7,65%, але це зрос-тання не вірогідне. Разом з тим, концентрація прозапального цитокіну (ФНІІ а) після проведення плазмаферезу знижується на 21,1%. Зниження концентрації ФНП а й тен-денція до зростання протизапального цитокіну (ІЛ-4) свідчать про те, що проведення плазмаферезу є ефективним засобом зменшення запальної реакції в організмі. Одержані результати засвідчують, що традиційні засоби реабілітації призводять до тенденції зниження як прозапального, так і протизапального цитокіну відповідно на 14,5% і 8,3%. Але це зниження концентрації інтерлейкінів статистично не істотне. Проведення плазмаферезу більш ефективно впливає на показники концентрації про-тизапального цитокіну. Концентрація інтерлейкіну 4 в жінок з безпліддям суттєво зро-стає, що засвідчує про те, що плазмаферез знижує запальні процеси. Підтвердженням цього є тенденція до зниження концентрації фактора некрозу пухлин у порівнянні з жі-нками, яким проводили традиційні заходи реабілітації, та суттєво знижується у порів-нянні з контролем. Таким чином, проведення плазмаферезу жінкам з безпліддям приз-водить до зменшення запальних процесів в їх організмі та є ефективним засобом іму- нореабілітації к цієї категорії пацієнток. Висновки: 1. ГІазмаферез сприяє покращанню загального стану неспецифічного протиінфекцій-ного захисту організму у обстежених жінок з безпліддям. 2. Плазмаферез у жінок є більш ефективним заходом, який покращує основні показ-ники (фагоцитарне число, НСТ— стимульований, коефіцієнт активності фагоцитозу) не-специфічного прот иінфекційного захисту організму жінок. 3. Плазмаферез не впливає на показники клітинної ланки системного імунітету: зага-льний пул TCD 3- лімфоцитів мас деяку тенденцію до зменшення за рахунок TCD 8- лімфоцитів- цитолітичних Т лімфоцитів. При цьому покращується імунорегуляторна функція Т— лімфоцитів. 4. Використання традиційних заходів та проведення плазмаферезу жінкам, що стра-ждають безпліддям, призводить до тенденції покращення функціональної здатності клітинної ланки системного імунітету, але не призводить до реального покращення фу-нкції цієї ланки системного імунітету.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9681
Appears in Collections:Статті



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.