Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9661
Title: ІМУНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ ТРУБНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПЛАЗМАФЕРЕЗУ
Authors: Бакун, Оксана Валеріанівна
Цюпа, І. В.
Генералюк, Ю.В.
Keywords: імунний статус
плазмаферез
безпліддя
иммунологический статус
плазмаферез
бесплодие
immunologic status
plasmapheresis
infertility
Issue Date: 2014
Publisher: Львівська медична спільнота
Abstract: Вступ. За останні чотири десятиліття зрос¬ло розуміння того, що більшість хвороб люди¬ни пов’язані, принаймні частково, з розладами імунної системи, яка замість властивої їй функ¬ції захисту здоров’я і самого життя організму, допускає саморуйнуючі імунні процеси. Ефе-рентна терапія (плазмаферез) в таких випадках носить характер не тільки патогенетичного, але й етіотропного лікування, оскільки виведення із організму токсичної сполуки чи алергену лікві-дує джерело захворювання і допомагає достат-ньо швидко відновити тканинні розлади, якщо ще не виникли незворотні органічні ураження [1, с. 39; 2, с. 40; 4, с. 98]. Значну роль в позитивному впливі плазма-ферезу на стан Т- і В-лімфоцитарної ланки іму-нітету, мабуть, відіграє прискорення кровотоку, поліпшення мікро циркуляції [1, с. 87; 2, с. 67]. Всі лімфоцити володіють здатністю до міграції та рециркуляції. Можна сказати, що здатність лімфоцитів до рециркуляції лежить в основі функціональної єдності та взаємодії всіх ланок імунної системи. Мета дослідження. Вивчити вплив плазмафе-резу на стан імунної системи у жінок із безплід-дям, які включені у програму запліднення in vitro. Матеріали і методи. Проведено обстеження у 48 жінок, які були розділені на 2 групи. Пер¬шу групу склали жінки із безпліддям трубного походження (38 жінок), яким проводилося ліку-вання за традиційною схемою. Жінкам 2 групи (10 пацієнток) поряд із традиційною схемою підготовки до запліднення їм проводилися сеан-си плазмаферезу. Вік жінок в першій групі склав 28,7±1,2 років, а в другій - 30,1±1,2 років, три-валість безпліддя, відповідно, 6,9±0,7 та 7,1±1,4 років. Всі пацієнтки були соматично здоровими. Популяційний і субпопуляційний склад імуно- компетентних клітин крові оцінювали методом непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл [3, с. 56]. Стан неспе-цифічної ефекторної системи протиінфекційно- го захисту та факторів і механізмів специфіч¬ного імунного захисту оцінювали за основними показниками абсолютної та відносної кількості основних імунокомпетентних клітин у перифе-ричній крові. Статистична обробка отриманих даних проводилась методом варіаційної ста-тистики з використанням критеріїв Стьюдента- Фішера. Результати вважали вірогідними при значенні Р<0,05. Статистичний аналіз отрима-них даних у невеликих групах (n=10) проводився непараметричними методами по Mann-Whitney. Результати досліджень та їх обговорення. В ході досліджень (табл. 1) встановлено, що плазмаферез суттєво не впливає на показник фагоцитарної активності, в тому числі на його бактерицидну активність (НСТ- спонтанний і НСТ- стимульований ), коефіцієнт активнос¬ті фагоцитозу та інші показники. Разом з тим, відмічається позитивна тенденція до зростання захоплюючої ефективності фагоцитуючих клі-тин за рахунок збільшення титру нормальних антитіл, збільшення потенційної здатності до бактерицидної активності фагоцитуючих клітин та їх резерву, що засвідчує збільшення коефіці-єнту активності фагоцитозу на 7%, та імуноло-гічного коефіцієнту. Таким чином, проведення плазмаферезу сприяє покращанню загального стану неспецифічного протиінфекційного захис-ту організму жінок, що страждають безпліддям. Плазмаферез не впливав на показники клітинної ланки системного імунітету у жінок з безплід¬дям (табл. 2). Таблиця 1 Основні показники неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту Показники Одиниці виміру До проведення плазмаферезу (n=10) Після про-ведення плазмаферезу (n=10) Р О- лімфоцити % 33,0±0,71 35,40±0,69 >0,05 Фагоцитарна активність % 6,81±0,65 68,8±0,75 >0,05 Фагоцитарне число 4,9±0,07 5,04±0,05 >0,05 НСТ- спонтанний % 9,2 ±0,43 9,0± 0,2 >0,05 НСТ- стимульований % 30,8±0,75 32,4±0,75 >0,05 Резерв бактерицидної активності фагоцитую¬чих клітин % 21,6±0,69 23,4±0,58 >0,05 Коефіцієнт активності фагоцитозу 3,35±0,47 3,60±0,43 >0,05 Імунологічний коефіцієнт 0,22±0,02 0,23± 0,01 >0,05 Титр нормальних антитіл СГП 4,12±0,12 4,34±0,41 >0,05 Активність системи комплементу мл 0,07±0,004 0,76±0,002 >0,05 Таблиця 2 Показники клітинної ланки системного імунітету у обстежених жінок Обстежені жінки TCD 3- лімфоцити, % TCD 4- лімфоцити, % TCD 8- лімфоцити, % Імуно-регуляторний індекс До лікування (n=10) 42,0±1,5 25,3±1,2 16,7±1,4 1,51±0,16 Після лікувального плазмаферезу (n=10) 39,7±1,4 24,5±1,2 14,3±1,2 1,68±0,12 Р >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 Порівняльна характеристика клітинної ланки системного імунітету у жінок, що страждають безпліддям, у залежності від запропонованої нами підготовки з включенням плазмаферезу наведені у таблиці 3. Традиційна підготовка жінок до ЗІВ, що страждають безпліддям не призводить до зна¬чних змін показників клітинної ланки системного імунітету. Прослідковується при цьому незна¬чна тенденція до покращення відносної кількос¬ті імунорегуляторних Т- лімфоцитів: незначне зростання відносної кількості ТCD-4 лімфоцитів (Т- хелперів/ індукторів), що засвідчує про по-кращення процесів розпізнання антигенів систе-мою імунітету та збереження відносної кількості TCD 8- лімфоцитів (Т- цитолітичних лімфоци¬тів). Такі незначні зміни сприяють покращенню імунорегуляторного індексу. Останній засвідчує про покращення автономної саморегуляції у сис¬темі імунітету. Проведення жінкам із безпліддям плазмаферезу призводить до тенденції зростання загального пулу TCD 3- лімфоцитів за рахунок TCD 4- лімфоцитів- Т- хелперів/ індукторів, що сприяє підвищенню процесів розпізнання та тен¬денції до зростання імунорегуляторного індексу.  Таким чином, використання традиційних за-ходів та проведення плазмаферезу жінкам, що страждають безпліддям, призводить до тенден-ції покращення функціональної здатності клі-тинної ланки системного імунітету, але не при-зводить до реального покращення функції цієї ланки системного імунітету. Імунодефіцитний стан після цих заходів, включаючи проведення плазмаферезу, залишається у цих жінок, що ви-магає подальших пошуків засобів і заходів, які будуть більш ефективними в цьому напрямку. Висновки. 1. Пазмаферез сприяє покращанню загального стану неспецифічного протиінфекційного захис¬ту організму у обстежених жінок з безпліддям. 2. Плазмаферез у жінок є більш ефектив¬ним заходом, який покращує основні показники (фагоцитарне число, НСТ- стимульований, кое-фіцієнт активності фагоцитозу) неспецифічного протиінфекційного захисту організму жінок. 3. Плазмаферез не впливає на показники клітинної ланки системного імунітету: загаль¬ний пул TCD 3- лімфоцитів має деяку тен¬денцію до зменшення за рахунок TCD 8- лім¬фоцитів- цитолітичних Т- лімфоцитів. При цьому покращується імунорегуляторна функція Т- лімфоцитів. 4. Використання традиційних заходів та про¬ведення плазмаферезу жінкам, що страждають безпліддям, призводить до тенденції покращен¬ня функціональної здатності клітинної ланки системного імунітету, але не призводить до ре¬ального покращення функції цієї ланки систем¬ного імунітету.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9661
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
13.pdf131.27 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.