Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9645
Title: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ У ЖІНОК ІЗ ХРОНІЧНИМ САЛЬПІНГООФОРИТОМ
Authors: Бакун, Оксана Валеріанівна
Купчанко, В.Г.
Куфтяк, В.В.
Keywords: автоімунний сальпінгоофорит
автоімунні антитіла
запальний процес
аутоиммунный сальпингоофорит
аутоиммунные антитела
воспалительный процесс
autoimmune salpingoophoritis
autoimmune antibodies
inflammatory process
Issue Date: 2015
Publisher: Буковинський державний медичний університет
Abstract: Вступ Автоімунний оофорит (АО) - це складна бага- тофакторна нозологічна форма оваріальної недостатності. За сучасними даними, близько 20,0% клінічних спостережень АО обумовлені високим інфекційним індексом. АО як причина первинної яєчникової недостатності, становить 43-69% при гіпергонадотропній гіпофункції, при нормогонадотропній - 19,2-31,5% [1, 3, 8]. Зада-ними науковців [5,6], у 22,3% у жінок із хроніч¬ними сальпінгоофоритами формується оваріальна недостатність із наявністю циркулюючих і фік-сованих антиоваріальних антитіл. Поява цирку-люючих антиоваріальних антитіл, як маркерів автоімунної гіпофункції яєчників, пояснюється гіпотезою, згідно якої основними патогенетич¬ними механізмами, направленими на ріст фолі¬кула є зниження толерантності до автоантигенів у результаті молекулярної мімікрії, перехресної реакції власних і чужорідних білків при тканинній деструкції і збільшення активності цитотоксичних клонів [2,3,9]. На даний час немає єдиної теорії патогенезу АО. Тривалий час формування АО пов'язували з розвитком полігландулярного автоі-мунного синдрому. Відмічено часте поєднання (до 50%) автоімунного процесу в яєчниках із автоімунним тиреоїдитом, недостатністю кори наднирників та ін. Ця особливість, на думку нау-ковців, вказує на спільні механізми аутоімунних процесів. Передумовою для розвитку даного імунопатологічного процесу вважають віднос¬ність імунологічної толерантності, а не порушення або втрату її механізмів [ 4,6,7]. Мета роботи Дослідити рівень антиоваріальних антитіл у здорових жінок та у жінок із хронічним оофо- ритом. Матеріал та методи Нами обстежено 40 жінок репродуктивного віку, які розподілили на дві групи: І - основна - 30 жінок репродуктивного віку, у яких виявлено хро-нічний оофорит в період загострення або за клінічно-анамнестичними даними. II - контрольна - 10 репродуктивно здорових жінок, які народ-жували. Тривалість захворювання визначали за допо-могою діагностичних критеріїв, бімануального обстеження, ознак запального процесу та транс- вагінальноїсонографія. Визначення антиоваріаль-них антитіл проводили за допомогою імунофер- ментного аналізу ( набори фірми Віовегу Оуагі- АпйЬобі-ЕЬША) для визначення в сироватці крові автоантитіл направлених проти оваріальних анти-генів. Одночасно із визначенням антиоваріальних антитіл, досліджували гормональний гомеостаз, показники неспецифічного і специфічного іму¬нного захисту. Проводили бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження, УЗД органів ма¬лого тазу. Статистичну обробку проводили за допомогою програмного пакету 8ТАТІ8ТІСА-5.5 А(8іаі8ой,Іпс.,США). Достовірність різниці (р<0,05) визначали з використанням Скритерія Стьюдента. Обговорення результатів дослідження Результати дослідження показали, що у жінок репродуктивного віку з хронічним сальпінгоо-форитом рівень антиоваріальних антитіл склав 86,6±4,7 Од/мл (26 жінок), у другій клінічній групі - 6,7±0,8 Од/мл (8 жінок). Хронічні запальні захворювання яєчників у жі-нок репродуктивного віку викликали утворення антиоваріальних антитіл у період загострення у 45,7% обстежених, на стадії клінічно-лабо-раторного обстеження - у 23,7% пацієнток із © О.В.Бакун, В.В.Куфтяк, В.Г.Купчанко, 2015 формуванням оваріальної недостатності. У роз-витку автоімунного оофориту етіопатоге- нетичними чинниками були тривалість захво-рювання більше 5 років, мікст форми із перева-жанням хламідійно-гонорейного інфікування в поєднанні з СогупеЬасїегіит, Міізяепа, ЕпїегоЬас- їегіасеа. У результаті досліджень, встановлена залеж-ність між утворенням циркулюючих антиова- ріальних антитіл і тривалістю запального процесу. Аналіз анамнестичних даних пацієнток основ-ної та контрольної груп показав наступне: середній вік пацієнток основної групи становив 33,0±0,6 роки, контрольної -32,0±0,8 роки ( р>0,05 ). Аналіз клінічних скарг показав переважання у контрольній групі пацієнток синдрому тазових і суглобових болей, дизуричних розладів і пору¬шень менструальної функції. В основній групі переважали симптоми: тазовий біль (83,20%), дизуричні розлади (74,15%), у 50,13% пацієнток відмічено болі і в 93,81% порушення менст¬руальної функції. У 1-й клінічній групі порушення менструальної функції діагностовано у 23 жінок, що склало 76,6 %, у другій відповідно 2 (20%), р<0,05. У 1-й групі пацієнток домінували такі нозо-логічні форми, як опсоменорея - 18 (60%), спа- ніоменорея - 13 (43,3%), гіпоменструальний синд-ром -15 (50%). У другій клінічній групі виявлено порушення менструальної функції - опсоменорею - 1 (10%). Як видно з даних таблиці, в основній групі кількість пацієнток, які вагітніли всього склала 70,0%, із них: 50,0% склали пацієнтки, які мали одну або дві вагітності і 20% - пацієнтки які мали три вагітності й більше. У свою чергу в конт¬рольній групі ці ж показники склали: всього па¬цієнток, які вагітніли -100%, з них мали одну або дві вагітності 70,0%, три і більше вагітності - 30,0%. Отже, можна припустити, що в 30,0% па- Таблиця Дані акушерського анамнезу в обстежених жінок Дані анамнезу Кількість жінок Основна група, (п =30) Контрольна група, (п =10) абс. % абс % Вагіт- ності в анам незі Всього пацієнток, які вагітніли 21 70 10 100 -1-2 рази; 15 50 7 70 -3 і> 6 20 3 зо Пологи в анамнезі Всього жінок які народжували 15 50 10 100 - 1-2 вагітності 15 50 7 70 3 і > вагітності - - 3 зо цієнток основної групи мали первинне безпліддя і у 50,0% пацієнток-вторинне. За анамнестичними даними виявили, що в основній групі одні або двоє пологів було у 50,0% жінок, а три і більше пологів - не було у жодної з пацієнток. У конт¬рольній групі: одні або двоє пологів було у 70,0% жінок, а три і більше пологів було у 30,0% па¬цієнток. Отже, у пацієнток основної групи три і більше вагітності завершувалися самовільними викиднями. Таким чином, підвищений рівень антиова- ріальних антитіл у жінок основної групи можна пояснити наявністю вторинного безпліддя труб-ного ґенезу, що пов'язане із хронічним саль- пінгоофоритом. Висновки І.Антиоваріальні антитіла присутні у жінок репродуктивно здорових так і у хворих із хроніч-ними сальпінгоофоритами. 2. Важливим чинником у виникненні безпліддя є хронічний сальпінгоофорит; 3. Визначення антиоваріальних антитіл є важ-ливим кроком у розвитку репродуктології; 4. У розвитку автоімунного оофориту етіопато- генетичними чинниками є тривалість захворю-вання на сальпінгоофорит більше 5 років. Перспективи подальших досліджень Будуть продовжені пошуки в наміченому нау-ковому напрямку.
Description: Резюме. Робота присвячена вивченню автоімунних антитіл у жінок репродуктивного віку з хронічним сальпінгоофоритом. Показано, що визначення антиоваріальних антитіл має вагоме прогностичне значення у репродуктології.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9645
ISSN: 1727-4338
Appears in Collections:Статті



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.