Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6845
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБоднар, Б.М.-
dc.contributor.authorУнгурян, А.М.-
dc.contributor.authorБоднар, О.Б.-
dc.contributor.authorСидорчук, І.Й.-
dc.date.accessioned2013-10-10T19:25:52Z-
dc.date.available2013-10-10T19:25:52Z-
dc.date.issued2013-
dc.identifier.otherУДК 617.55-053.2+616.381-002-02:616.34-007.251-053.2-
dc.identifier.urihttp://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6845-
dc.description.abstractРезюме. В основу роботи покладено аналіз результатів досліджень мікрофлори черевної порожнини в дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження, та визначення чутливості виділених клінічних штамів бактерій щодо антибіотиків. Мета роботи — проведення досліджень, направлених на встановлення етіології запального процесу черевної порожнини та чутливості виділених клінічних штамів щодо сучасних антибіотиків у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження. Матеріал та методи. Обстежено 24 дитини з перитонітом апендикулярного генезу (дівчат—11, хлопців—13), із місцевим перитонітом — 11 дітей, дифузним — 6, поширеним — 2, періапендикулярним абсцесом — 5 дітей. Дослідження показало, що в запальному процесі лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовою оболонкою апендикса, провідну роль відіграють умовно-патогенні ешерихії, які досягають високого популяційного рівня, що призводить до транслокації мікроба в черевну порожнину. Результати та їх обговорення, із 24 зразків ексудату черевної порожнини виділено та ідентифіковано 27 штамів бактерій, які належать до 10 різних таксономічних груп. При оцінці індексу постійності, частоти зустрічальності виявлено, що провідними збудниками є умовно-патогенні ентеробактерії — бактерії роду Escherichia, Enterobacter, Citrobacter та Proteus. З ентеробактерій за цими показниками провідне місце займає кишкова паличка (45,83 ± 0,41 відповідно), а ентеробактерії — 66,67 ± 0,62 відповідно. Висновки. При використанні методу санації протягом 3-5 хв настає стерилізуючий ефект за контамінації черевної порожнини S.pyogenes і C.aibicans. Суттєво знижується популяційний рівень ентеробактера на 17,9 % (з 7,15 до 5,78), стафілокока — на 32,13 % (з 7,78 до 5,78), вульгарного протея — на 33,3 % (з 6,0 до 4,0) та псевдомонад — на 37,5 % (з 8,0 до 5,0). Крім цього, спостерігається тенденція до зниження кількості ешерихій на 8,8 % (з 8,54 до 7,78).ru_RU
dc.description.sponsorshipКафедра дитячої хірургії та отоларингологіїru_RU
dc.publisherУкраїнський Журнал Хірургіїru_RU
dc.subjectмікрофлора черевної порожниниru_RU
dc.subjectперитонітru_RU
dc.subjectдітиru_RU
dc.subjectозонований фізіологічний розчин NaClru_RU
dc.subjectmicroflora abdomenru_RU
dc.subjectperitonitisru_RU
dc.subjectchildrenru_RU
dc.subjectozonized physiological solution of NaCl.ru_RU
dc.titleХарактеристика мікрофлори черевної порожнини та санація озонованим фізіологічним розчином NaCl 0,9% у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походженняru_RU
dc.typeOtherru_RU
Appears in Collections:Статті. Кафедра дитячої хірургії та отоларингології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
український журнал хірургія 2013.pdf1.35 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.