Вплив вітаміну D на перебіг вагітності, розвиток плода та здоров'я дітей у постнатальному періоді

Abstract

Резюме. Значне поширення і негативні наслідки недостатності і дефіциту вітаміну D становлять проблему для широкого кола фахівців у всьому світі. Вагітні та жінки репродуктивного віку, діти і підлітки належать до груп ризику стосовно виникнення дефіциту вітаміну D, що підтверджується результатами багатьох епідеміологічних досліджень. Вітамін D відіграє важливу роль у забезпеченні системи «мати – плацента – плід», включаючи імплантацію, формування плаценти, ембріогенез, інтра- і постнатальний періоди. Аналіз літератури свідчить про негативний вплив низьких рівнів 25(OH)D на перебіг та наслідки вагітності, розвиток плода та здоров'я новонароджених. Дефіцит вітаміну D поєднується з такими станами, як плацентарна недостатність, невиношування вагітності, прееклампсія, гестаційний цукровий діабет, синдром затримки росту плода, низька маса тіла при народженні, підвищений ризик автоімунних захворювань. Потенційні механізми, які лежать в основі таких взаємозв'язків, містять метаболічні, імуномодулюючі та протизапальні ефекти вітаміну D. Окремий інтерес становлять епігенетичні модифікації і, як наслідок, фетальне програмування, асоційоване з рівнем 25(OH)D. На сьогодні в літературі активно обговорюються питання профілактики недостатності вітаміну D серед жінок різних етнічних груп, дози й оптимальні терміни початку терапії у вагітних, тривалість застосування і вплив на вагітність і пологи. Корекція недостатності вітаміну D сприяє поліпшенню результатів вагітності та збереженню здоров'я дітей. У той же час результати досліджень залишаються суперечливими і не дозволяють однозначно оцінити ефективні дози і безпеку вітаміну D. Необхідні подальші рандомізовані клінічні дослідження з метою вивчення терапевтичного потенціалу вітаміну D і створення чітких рекомендацій стосовно ліквідації його дефіциту у вагітних і жінок у період лактації.

Резюме. Значительная распространенность и негативные последствия недостаточности и дефицита витамина D представляют проблему для широкого круга специалистов во всем мире. Беременные и кормящие женщины, дети и подростки относятся к группам риска по возникновению дефицита витамина D, что подтверждается результатами многих эпидемиологических исследований. Витамин D играет важную роль в обеспечении системы «мать – плацента – плод», включая имплантацию, формирование плаценты, эмбриогенез, интра- и постнатальный периоды. Анализ литературы свидетельствует о негативном влиянии низких уровней 25(OH)D на течение и исходы беременности, развитие плода и здоровье новорожденных. Дефицит витамина D ассоциирован с такими состояниями, как плацентарная недостаточность, невынашивание беременности, преэклампсия, гестационный сахарный диабет, синдром задержки роста плода, низкая масса тела при рождении, повышенный риск аутоиммунных заболеваний. Потенциальные механизмы, лежащие в основе данных взаимосвязей, включают метаболические, иммуномодулирующие и противовоспалительные эффекты витамина D. Особый интерес представляют эпигенетические модификации и, как следствие, фетальное программирование, ассоциированное с уровнем 25(OH)D. В настоящее время в литературе активно обсуждаются вопросы профилактики недостаточности витамина D среди женщин разных этнических групп, дозы и оптимальные сроки начала терапии у беременных, длительность применения и влияние на беременность и роды. Коррекция недостаточности витамина D способствует улучшению исходов беременности и сохранению здоровья детей. В то же время результаты исследований остаются противоречивыми и не позволяют однозначно судить об эффективных дозах и безопасности витамина D. Необходимы дальнейшие рандомизированные клинические исследования с целью изучения терапевтического потенциала витамина D и создания четких рекомендаций относительно ликвидации его дефицита у беременных и женщин в период лактации.

Abstract. A high prevalence of vitamin D insufficiency and deficiency and its negative consequences for health is identified as the area of primary concern for scientists and clinicians worldwide. Observational studies confirm that pregnant and lactating women, children and adolescents represent the high risk groups for developing vitamin D deficiency. Current evidence highlights a crucial role of vitamin D in maintaining the fetal life-support system and fetus development, including implantation, placental formation, intra- and postpartum periods. Hypovitaminosis D during pregnancy is associated with a higher incidence of placental insufficiency, spontaneous abortions and preterm birth, preeclampsia, gestational diabetes, impaired fetal and childhood growth, increased risk of autoimmune diseases. Potential mechanisms for the observed associations contain metabolic, immunomodulatory and antiinflammatory effects of vitamin D. Epigenetic modifications in vitamin D-associated genes and fetal programming are of particular interest. The concept of preventing vitamin D deficiency is actively discussed, including supplementation in different ethnic groups, required doses, time of initiation and therapy duration, influence on gestation and childbirth. An adequate supply of vitamin D during pregnancy improves the maternal and fetal outcomes, short- and long-term health of children. Still, current data on relationship between maternal vitamin D status and pregnancy outcomes remains controversial. The large observational and interventional randomized control trials are required to create evidence-based guidelines for the supplementation of vitamin D in pregnant and lactating women.