Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18781
Назва: Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів
Інші назви: Влияние разного режима освещения на морфометрическую характеристику нейронов паравентрикулярных ядер гипоталамуса крыс
Influence of different lighting regimen on the morphometric characteristics of neurons in the paraventricular nuclei of the rat hypothalamus
Автори: Булик, Роман Євгенович
Сметанюк, Олексій Васильович
Власова, Катерина Василівна
Кривчанська, Мар'яна Іванівна
Булык, Р.Е.
Сметанюк, А.В.
Власова, К.В.
Кривчанская, М.И.
Bulik, R.E.
Smetanyuk, O.V.
Vlasova, K.V.
Krivchanska, M.I.
Ключові слова: паравентрикулярне ядро
морфометричний стан
світлова депривація
постійне освітлення
паравентрикулярное ядро
морфометрическое состояние
световая депривация
постоянное освещение
paraventricular nucleus
morphometric state
light deprivation
constant illumination
Дата публікації: 2021
Видавництво: Клінічна та експериментальна патологія
Короткий огляд (реферат): Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб'ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв'язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб'ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Паравентрикулярные ядра (ПВЯ) гипоталамуса являются вегетативным центром координации функций и состоят из ряда нейронных популяций – субъядер, которые различаются структурно-функциональными особенностями и характером нервных связей с различными отделами нервной и нейроэндокринной систем. При изучении стрессовых реакций и действия стресс-лимитирующих факторов исследования субпопуляций нейронов ПВЯ гипоталамуса, синтезирующих стресс-рилизинг гормоны, инициирующих стрессовые реакции организма, становятся важными. Одним из основных факторов, проявляющих выраженный эффект в регуляции секреции АКТГ, является кортикотропин-рилизинг фактор (КРФ). КРФ-иммунореактивная метка обнаружена в основном в медиальных мелкоклеточных субъядрах паравентрикулярных ядер гипоталамуса крыс. Несмотря на глубокие и всесторонние исследования гипоталамуса, до настоящего времени нет единых представлений о его индивидуальной реактивности и степени вовлечения указанных структур в стрессовую реакцию, вызванную длительным изменением режима освещения. Paraventricular nuclei (PVN) of the hypothalamus are the autonomic center for coordination of functions and consists of a number of neuronal populations – sub-nuclei, which differ in structural and functional features and the nature of nerve connections with various parts of the nervous and neuroendocrine systems. When studying stress reactions and actions of the stress-limiting factors, it is important to study subpopulations of PVN neurons of the hypothalamus, synthesizing stress-releasing hormones, which initiate stress reactions of the body. One of the main factors that show a pronounced effect in the regulation of ACTH secretion is corticotropin-releasing factor (CRF). The CRF-immunore active tracer was found mainly in the medial small-cell subnucleus of the paraventricular nuclei of the rat hypothalamus. Despite deep and comprehensive studies of the hypothalamus, until now there are no unified ideas about its individual reactivity and the degree of involvement of these structures into the stress reaction caused by the prolonged change in the lighting regime.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18781
Розташовується у зібраннях:Статті. Кафедра медичної біології та генетики

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
CEP_2021_3_011.pdf302.84 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.