Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17199
Title: Clinical course features of non-alcoholic steatohepatitis on obesity background in comorbidity with chronic obstructive pulmonary disease
Other Titles: Особливості клінічного перебігу неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень
Особенности клинического течения неалкогольного стеатогепатита на фоне ожирения при коморбидности с хронической обструктивной болезнью легких
Authors: Khukhlina, O.S.
Hryniuk, O.Ye.
Voievidka, O.S.
Haidychuk, V.S.
Mandryk, O.Ye.
Kosar, L.Yu.
Хухліна, Оксана Святославівна
Гринюк, О.Є.
Воєвідка, Оксана Степанівна
Гайдичук, Володимир Степанович
Мандрик, О.Є.
Косар, Л.Ю.
Хухлина, О.С.
Гринюк, О.Е.
Воевидка, О.С.
Гайдичук, О.С.
Мандрик, О.Е.
Косарь, Л.Ю.
Keywords: non-alcoholic steatohepatitis
obesity
chronic obstructive pulmonary disease
clinical syndromes
hepatic steatosis
неалкогольний стеатогепатит
ожиріння
хронічне обструктивне захворювання легень
клінічні синдроми
стеатоз печінки
неалкогольный стеатогепатит
ожирение
хроническая обструктивная болезнь легких
клинические синдромы
стеатоз печени
Issue Date: 2020
Publisher: Буковинський медичний вісник
Abstract: Objective: to elucidate clinical, ultrasonographic, and biochemical features of the course of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) for comorbidity with grade 1 obesity, chronic obstructive pulmonary disease (COPD) of 2-3 D stages compared with NASH during obesity without COPD by studying the frequency and intensity of leading clinical and biochemical syndromes of NASH, comparison of ultrasonographic (USG) characteristics of NASH depending on the presence of COPD. Material and methods. 105 NASH patients were examined: 52 NASH patients with grade 1 obesity (1 group) (there were 18 men, 24 women); 53 NASH patients with comorbid grade 1 obesity and COPD of 2-3 D stages (group 2) (there were 28 men, 13 women). In order to determine the dependence of NASH on the presence of COPD, groups of patients were randomized by the age and the degree of obesity. The average age of the patients was (55,7 ± 3,22) years. The functional condition of the liver was determined by the generally accepted lists of enzyme activity, markers of pigment and nitrogen metabolism, proteinograms, lipidograms, ionograms, calculation of de Ritis ratio, and the USG was performed. In order to quantify the changes in liver echogenicity we have used the method of echodensitometry with the calculation of the hepatorenal index. Conclusion. The clinical course of non-alcoholic steatohepatitis for comorbidity with obesity is characterized by a high frequency and intensity of clinical syndromes, the manifestation of which increases significantly with the addition of COPD 2-3 D namely: astheno-vegetative, abdominal pain, portal hypertension, splenomegaly, cholestasis, as well as the frequency and intensity of biochemical syndromes namely: mesenchymal inflammation, cholestasis, hepatocellular failure. Мета роботи – з'ясувати клінічні, ультрасонографічні та біохімічні особливості перебігу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) за коморбідності з ожирінням І ступеня, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) 2-3-ї стадій D порівняно з перебігом НАСГ на тлі ожиріння без ХОЗЛ шляхом вивчення частоти та інтенсивності провідних клінічних та біохімічних синдромів НАСГ, порівняння ультрасонографічної (УСГ) характеристики НАСГ залежно від наявності ХОЗЛ. Матеріал і методи. Обстежено 105 хворих на НАСГ з яких 52 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. (1-ша група) (чоловіків було 18, жінок – 24 особи), 53 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. та ХОЗЛ 2-3 D (чоловіків було 28, жінок 13 осіб) (2-га група). Для визначення залежності перебігу НАСГ від наявності ХОЗЛ групи хворих рандомізовані за віком, ступенем ожиріння. Середній вік пацієнтів склав (55,7±3,22) років. Визначали функціональний стан печінки за загальноприйнятим переліком активності ферментів, маркерів пігментного та азотистого обміну, протеїнограми, ліпідограми, іонограми, обчислення коефіцієнта де Рітіса, проводили УСГ дослідження. З метою кількісної оцінки змін ехогенності печінки використали метод еходенситометрії з обчисленням гепаторенального індексу (ГРІ). Висновок. Клінічний перебіг неалкогольного стеатогепатиту за коморбідності з ожирінням характеризується вищою частотою та інтенсивністю клінічних синдромів, маніфестація яких вірогідно зростає за умов приєднання, хронічного обструктивного захворюванням легень 2-3 D: астено-вегетативного, абдомінально-больового, портальної гіпертензії, спленомагалії, холестазу; а також частота та інтенсивність біохімічних синдромів: мезенхімального запалення, холестазу, печінковоклітинної недостатності. Цель работы – выяснить клинические, ультрасонографические и биохимические особенности течения неалкогольного стеатогепатита (НАСГ) при коморбидности с ожирением I степени, хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) 2-3-ей стадий D по сравнению с течением НАСГ на фоне ожирения без ХОБЛ путем изучения частоты и интенсивности ведущих клинических и биохимических синдромов НАСГ, сравнение ультрасонографических (УСГ) характеристик НАСГ в зависимости от наличия ХОБЛ. Материал и методы. Обследовано 105 больных НАСГ из которых 52 больных НАСГ с ожирением I ст. (1-ая группа) (мужчин было 18, женщин – 24), 53 больных НАСГ с ожирением I ст. и ХОБЛ 2-3 D (мужчин было 28, женщин – 13) (2-ая группа). Для определения зависимости течения НАСГ от наличия ХОБЛ группы больных были рандомизированы по возрасту и степени ожирения. Средний возраст пациентов составил (55,7 ± 3,22) лет. Определяли функциональное состояние печени по общепринятым перечням активности ферментов, маркеров пигментного и азотистого обмена, протеинограммы, липидограммы, ионограммы, вычисления коэффициента де Ритиса, проводили УСГ исследования. С целью количественной оценки изменений эхогенности печени использовали метод еходенситометрии с вычислением гепаторенального индекса (ГРИ). Вывод. Клиническое течение неалкогольного стеатогепатита при коморбидности с ожирением характеризуется высокой частотой и интенсивностью клинических синдромов, манифестация которых достоверно возрастает в условиях присоединения ХОБЛ 2-3 D: астено-вегетативного, абдоминально-болевого портальной гипертензии, спленомагалии, холестаза, а также частотой и интенсивностью биохимических синдромов: мезенхимального воспаления, холестаза, ПКН.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17199
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
BMV_2020_1_158.pdf295.02 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.