Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17194
Название: Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини
Другие названия: Становление топографии кровеносных сосудов верхних мочевыделительных путей в плодном периоде онтогенеза человека
Blood supply formation of the upper urinary tract in the prenatal period of human ontogenesis
Авторы: Цигикало, Олександр Віталійович
Андрущак, Л.А.
Пентелейчук, Наталія Петрівна
Семенюк, Тетяна Олексіївна
Малик, Юлія Юріївна
Цигикало, А.В.
Андрущак, Л.А.
Пентелейчук, Н.П.
Семенюк, Т.А.
Малик, Ю.Ю.
Tsyhykalo, A.V.
Andrushchak, L.A.
Penteleichuk, N.P.
Semeniuk, T.A.
Malyk, Yu.Yu.
Ключевые слова: верхні сечові шляхи
черевна частина сечовода
сечовід
плід
людина
верхние мочевыделительные пути
брюшная часть мочеточника
мочеточник
плод
человек
upper urinary tract
abdominal segment of ureter
ureter
fetus
human
Дата публикации: 2020
Издательство: Буковинський медичний вісник
Краткий осмотр (реферат): Мета роботи – з'ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін'єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м'язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально – в капсульні та ниркові вени, каудально – у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4-5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку – час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад. Цель работы – выяснить особенности кровоснабжения верхних мочевыделительных путей в плодном периоде онтогенеза человека. Материал и методы. Исследование выполнено на 58 препаратах плодов человека 4-10 месяцев 81,0-375,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД) с использованием комплекса методов морфологического исследования, который включал: антропометрию, морфометрию, инъекцию сосудов с последующей рентгенографией и препарированием, микроскопию, графическое реконструирование и статистический анализ. Выводы. 1. Кровоснабжение брюшной части мочеточника у плодов человека осуществляется мочеточниковыми ветвями и от яичковых (яичниковых), капсульных артерий почки. 2. Для прилоханочного сегмента мочеточника характерно наличие трех внутристеночных венозных сплетений, размещенных в подслизистой основе, мышечной и адвентициальной оболочках, которые анастомозируют между собой благодаря проникающим венам. 3. Венозным коллектором брюшной части мочеточника является дугообразная вена, которая находится на его латеральной стенке. Венозный отток осуществляется в двух направлениях: краниально – в капсульные и почечные вены, каудально – в капсульные, мочеточниковые и яичковые (яичниковые) вены. 4. Критическими периодами развития брюшной части мочеточника являются 4-5-й месяцы плодного периода развития – время возможного возникновения вариантов их синтопии с сосудами и врожденных пороков. Objective – to clarify peculiarities of blood supply of the upper urinary tract in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. The study was conducted on 58 specimens of human fetuses 81,0-375,0 mm of the parietal-coccygeal length (PCL) (4-10th months of the intrauterine development). A complex of morphological examinations was applied including anthropometry, morphometry, vascular injection followed by radiography and dissection, microscopy, graphic reconstruction and statistical analysis. Conclusions. 1. Blood supply of the abdominal segment of ureter in fetuses is ensured by the branches of the ureteral, testicular (ovarian) and renal capsular arteries. 2. The parapelvic ureteral segment is characterized by the availability of the three intraparietal venous plexuses located in the submucous, muscular and adventitial tunics anastomosing between themselves due to permeable veins. 3. A venous collector of the abdominal segment of ureter is arcuate vein located on its lateral wall. Venous outflow occurs in two directions: cranially – in the capsular and renal veins, caudal – in the capsular, ureteral and testicular (ovarian) veins. 4. 4-5 months of the development are critical periods of the abdominal ureter. This is a time for possible occurrence of congenital defect variants of blood vessels syntopia.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17194
Располагается в коллекциях:Статті. Кафедра гістології, цитології та ембріології

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
BMV_2020_1_174.pdf337.45 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.