Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16966
Title: Терапія вульвовагінітів у вагітних як метод профілактики розвитку перинатальних ускладнень
Other Titles: Терапия вульвовагинита у беременных как метод профилактики развития перинатальных осложнений
Vulvovaginitis therapy in pregnant women as a preventative method of the perinatal complications development
Authors: Кравченко, Олена Вікторівна
Кравченко, Е.В.
Kravchenko, O.V.
Keywords: вагітність
вульвовагініт
перинатальні ускладнення
деквалінію хлорид
Феміклін
беременность
вульвовагинит
перинатальные осложнения
деквалиния хлорид
Фемиклин
pregnancy
vulvovaginitis
perinatal complications
dequalinium chloride
Femiclin
Issue Date: 2019
Publisher: Репродуктивна ендокринологія
Abstract: Порушення біоценозу піхви у вагітних займає провідне місце в етіології основних акушерських та перинатальних ускладнень. Пильна увага до стану біоценозу вагітної обумовлена і тим, що формування бактеріальних спільнот у плода відбувається ще задовго до його народження. Мета роботи. Оцінка ефективності хлорвмісних антисептичних засобів при вульвагінальній інфекції під час вагітності, як засобу профілактики перинатальних ускладнень. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 62 вагітні в II та III триместрі гестації. Усім пацієнткам проводилось загально-клінічне обстеження, бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового секрету. Вагітні з верифікованою вульвагінальною інфекцією отримували деквалінію хлорид (препарат Феміклін), який застосовували по 1 вагінальній таблетці щодня протягом 6 діб. Ефективність лікування оцінювали за клінічними даними до лікування, на 3 та 7 день спостереження та за лабораторними обстеженнями до і після лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження піхвового вмісту показало, що дисбіотичні порушення вагінальної флори зустрічались у 77,4% (48) вагітних, причому у 22,9% (11) пацієнток був діагностований бактеріальний вагіноз, у 33,3% (16) – кандидозний кольпіт, у 31,3% (15) випадків – аеробний вагініт, у 12,5% (6) – трихомонадний кольпіт. Нормоценоз у вагітних жінок спостерігався в 22,6% випадків. Після закінчення терапії Фемікліном клінічні симптоми були відсутні у 45 вагітних, що склало 93,8%. Лабораторне дослідження, що було проведене після лікування, підтвердило ефективність запропонованої терапії у такої ж кількості пацієнток (93,8%). Висновки. Препарат Феміклін показав високу чутливість по відношенню до основних збудників вульвагінальної інфекції: факультативних анаеробів (94,1%), грибів (93,8%) і мікроаерофільних мікроорганізмів (93,3%). Висока ефективність препарату при вульвагінальній інфекції під час вагітності дає можливість рекомендувати його для широкого використання з метою профілактики перинатальних ускладнень. Нарушение биоценоза влагалища у беременных занимает ведущее место в этиологии основных акушерских и перинатальных осложнений. Пристальное внимание к состоянию биоценоза беременной обусловлена и тем, что формирование бактериальных сообществ у плода происходит задолго до его рождения. Цель работы. Оценка эффективности хлорсодержащих антисептических средств при вульвагинальной инфекции во время беременности как метода профилактики перинатальных осложнений. Материалы и методы исследования. Обследовано 62 беременных во II и III триместре гестации. Всем пациенткам проводилось клиническое обследование, бактериоскопическое и бактериологическое исследование влагалищного секрета. Беременные с верифицированной вульвагинальной инфекцией получали декалиния хлорид (препарат Фемиклин), который применяли по 1 вагинальной таблетке ежедневно в течение 6 суток. Эффективность лечения оценивали по клиническим данным до лечения, на 3 и 7 день наблюдения и лабораторными обследованиями до и после лечения. Результаты исследования и их обсуждение. Бактериоскопическое и бактериологическое исследование влагалищного содержимого показало, что дисбиотические нарушения вагинальной флоры встречались в 77,4% (48) беременных, причем у 22,9% (11) пациенток был диагностирован бактериальный вагиноз, у 33,3% (16) – кандидозный кольпит, у 31,3% (15) случаев – аэробный вагинит, у 12,5% (6) – трихомонадный кольпит. Нормоценоз у беременных женщин наблюдался в 22,6% случаев. После окончания терапии Фемиклином клинические симптомы отсутствовали у 45 беременных, что составило 93,8%. Лабораторное исследование, проведенное после лечения, подтвердило эффективность предложенной терапии у такого же количества пациенток (93,8%). Выводы. Препарат Фемиклин показал высокую чувствительность по отношению к основным возбудителям вульвагинальной инфекции: факультативным анаэробам (94,1%), грибам (93,8%) и микроаэрофильным микроорганизмам (93,3%). Высокая эффективность препарата при вульвагинальной инфекции во время беременности дает возможность рекомендовать его для широкого использования с целью профилактики перинатальных осложнений. Disorders of the vaginal biocenosis in pregnant women takes the leading place in the etiology of the main obstetric and perinatal complications. Careful attention to the biocenosis of pregnant woman is also due to the fact that the formation of fetus bacterial communities occurs long before its birth. Purpose of the study. Evaluation of the effectiveness of chlorine-containing antiseptics for vulvovaginal infections during pregnancy as a method for the prevention of perinatal complications. Materials and methods. 62 pregnant women in the second and third trimester of gestation were examined. All patients underwent clinical examination, bacterioscopic and bacteriological study of vaginal secretions. Pregnant women with verified vulvovaginal infection received the dequalinium chloride (Femiclin drug), which was used 1 vaginal tablet daily for 6 days. The efficacy of treatment was evaluated according to clinical data before treatment, on the 3rd and 7th day of observation and according to laboratory tests before and after treatment. Study results and discussion. Bacterioscopic and bacteriological examination of vaginal contents showed dysbiotic disorders of the vaginal flora in 77.4% (48) of pregnant women, in 22.9% (11) patients were diagnosed bacterial vaginosis, in 33.3% (16) candidal colpitis, in 31.3% (15) aerobic vaginitis, in 12.5% (6) trichomonas colpitis. Normocenosis in pregnant women was observed in 22.6% of cases. After therapy with Femiclin clinical symptoms was absent in 45 pregnant women (93.8%). A laboratory test after treatment confirmed the effectiveness of the proposed therapy in the same number of patients (93.8%). Conclusions. Femiclin showed high sensitivity against the main causative agents of vulvovaginal infection: optional anaerobes (94.1%), fungi (93.8%) and microaerophilic microorganisms (93.3%). The high efficacy of the drug in case of a vulvovaginal infection during pregnancy allows to recommend it for widespread use to prevent perinatal complications.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16966
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Терапія вульвовагінітів у вагітних.pdf282.95 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.