Предиктори розвитку плацентарної дисфункції та методи її корекції у пацієнток з ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації

Abstract

У статті розглядається роль ретрохоріальних гематом в гестаційному процесі з метою прогнозування ризику розвитку плацентарної дисфункції, а також подальшого перебігу вагітності. Ретрохоріальні гематоми є безпосередньою причиною гіпоплазії хоріона та порушення його гемодинаміки, що збільшує ризики виникнення плацентарної дисфункції, материнських та перинатальних ускладнень. Мета дослідження – визначити предиктори розвитку плацентарної дисфункції та розробити заходи її профілактики і лікування в пацієнток із ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 58 вагітних із ретрохоріальною гематомою в І триместрі (основна група) та 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Всім вагітним було проведено стандартне клініко-лабораторне обстеження. При ультразвуковому дослідженні прицільно оцінювали об'єм ретрохоріальної гематоми, її локалізацію, а також визначали куприково-тім'яний розмір ембріона, частоту серцебиття, об’єм плідного яйця, середньо-внутрішній діаметр жовточного мішка, васкуляризацію жовтого тіла, стан гемодинаміки в міометрії. При трансвагінальному ультразвуковому дослідженні за допомогою спеціальної тривимірної програми VOCAL проводився підрахунок об'єму хоріона, оцінка його судинної системи. Результати. Предиктори розвитку плацентарної дисфункції при відшаруванні хоріона в І триместрі гестації пов’язані не тільки з об'ємом та локалізацією ретрохоріальної гематоми, а й, в першу чергу, зі станом екстраембріональних структур. Зниження васкуляризації хоріона, його гіпоплазія, патологічний характер кровоплину в жовтому тілі, а також порушення гемодинаміки в міометрії створюють високі ризики розвитку плацентарної дисфункції та погіршують прогноз вагітності. Розроблені профілактичні заходи включають 3 етапи лікування, медикаментозні засоби, спрямовані не тільки на зупинку кровотечі, а й на ефективне відновлення мікроциркуляції та забезпечення адекватних умов для проходження другої хвилі інвазії трофобласта. Висновки. Запропонована триетапна коригуюча терапія сприяє нормалізації матково-хоріального кровотоку, відновленню ефективних ембріо-хоріальних взаємовідносин та значно зменшує частоту розвитку плацентарної дисфункції в подальшому.

В статье рассматривается роль ретрохориальных гематом в гестационном процессе с целью прогнозирования риска развития плацентарной дисфункции, а также дальнейшего течения беременности. Ретрохориальные гематомы являются непосредственной причиной гипоплазии хориона и нарушения его гемодинамики, что увеличивает риски возникновения плацентарной дисфункции, материнских и перинатальных осложнений. Цель исследования – определить предикторы развития плацентарной дисфункции и разработать методы ее профилактики и лечения у пациенток с ретрохориальной гематомой в I триместре гестации. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 58 беременных с ретрохориальной гематомой в I триместре (основная группа) и 20 женщин с физиологическим течением беременности (контрольная группа). Всем беременным было проведено стандартное клинико-лабораторное обследование. При ультразвуковом исследовании прицельно оценивали объем ретрохориальной гематомы, ее локализацию, а также определяли копчиково-теменной размер эмбриона, частоту сердцебиения, объем плодного яйца, средне-внутренний диаметр желточного мешка, васкуляризацию желтого тела, состояние гемодинамики в миометрии. При трансвагинальном ультразвуковом исследовании с помощью специальной трехмерной программы VOCAL проводился подсчет объема хориона, оценка его сосудистой системы. Результаты. Предикторы развития плацентарной дисфункции при отслойке хориона в I триместре гестации связаны не только с объемом и локализацией ретрохориальной гематомы, но и, в первую очередь, с состоянием экстраэмбриональных структур. Снижение васкуляризации хориона, его гипоплазия, патологический характер кровотока в желтом теле, а также нарушения гемодинамики в миометрии создают высокие риски развития плацентарной дисфункции и ухудшают прогноз беременности. Разработанные профилактические мероприятия включают 3 этапа лечения, медикаментозные средства направлены не только на остановку кровотечения, но и на эффективное восстановление микроциркуляции и обеспечение адекватных условий для прохождения второй волны инвазии трофобласта. Выводы. Предложенная трехэтапная корректирующая терапия способствует нормализации маточно-хориального кровотока, восстановлению эффективных эмбрио-хориальных взаимоотношений и значительно уменьшает частоту развития плацентарной дисфункции в дальнейшем.

The objective of study was to determine the predictors of the development of placental dysfunction and to develop methods for its prevention and treatment in patients with retrochoric hematoma in the first trimester of gestation. Patients and methods. Under observation, there were 58 pregnant women with retrochoric hematoma in the first trimester (main group) and 20 women with a physiological pregnancy (control group). All pregnant women underwent a standard clinical and laboratory examination. In the ultrasound study, the volume of the retrochoric hematoma, its localization, and also the coccygeal-parietal size of the embryo, the heart rate, the volume of the fetal egg, the mid-inner diameter of the yolk sac, the vascularization of the yellow body, the hemodynamics in the myometrium were assessed. In a transvaginal ultrasound study, a special three-dimensional VOCAL program was used to calculate the chorion volume and evaluate its vascular system. Results. Predictors of placental dysfunction in the detachment of the chorion in the I trimester of gestation are associated not only with the volume and localization of the retrochoric hematoma, but also, first of all, with the state of extraembryonic structures. Decreased vascularization of the chorion, its hypoplasia, pathological nature of the blood flow in the yellow body, and hemodynamic disturbances in the myometrium creates high risks of placental dysfunction and worsens the pregnancy prognosis. The developed preventive measures include the 3 stage of treatment, the medicament means are aimed not only at halting the bleeding, but also on the effective restoration of microcirculation and the provision of adequate conditions for the passage of the second wave of trophoblast invasion. Conclusion. The proposed three-step corrective therapy contributes to the normalization of uterine-chorionic blood flow, the restoration of effective embryochorial interrelations and significantly reduces the incidence of placental dysfunction in the future.