Кишкова дисфункція при гострому некротичному панкреатиті

Abstract

Резюме. Мета дослідження. Обґрунтувати і клінічно впровадити ранню діагностику кишкової дисфункції та алгоритм лікувальних заходів для корекції порушень бар'єрної функції кишечнику при гострому некротичному панкреатиті. Матеріал і методи. Проведено проспективне когортне дослідження 151 пацієнтів із гострим некротичним панкреатитом, які були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії. Тяжкість кишкової дисфункції була оцінена відповідно до рекомендацій Європейського товариства інтенсивної терапії (ESICM). Вивчено клінічні, інструментальні та лабораторні зміни, а також метаболічну функцію кишок за концентрацією цитруліну в плазмі крові. Досліджено ефективність запропонованого алгоритму корекції порушень бар'єрної функції кишок, який передбачав диференційоване застосування лікувальних заходів залежно від ступеня її тяжкості. Результати та їх обговорення. Порушення функції травного тракту І ступеня було виявлено в 17,9 %, II ступеня – в 29,1 %, III ступеня – в 31,7 %, IV ступеня – в 8,6 % хворих на гострий некротичний панкреатит. Виявлена вірогідна кореляційна залежність між тяжкістю порушень функції травного тракту та концентрацією цитруліну в плазмі крові (r=0,743 p<0,05), рівень менше 12,5 ммоль/л свідчив про розвиток кишкової недостатності. Застосування запропонованого комплексу медикаментозних заходів корекції порушень бар'єрної функції кишок дозволило досягти одужання 46 (30,7 %) пацієнтів без будь яких хірургічних втручань. Висновок. Порушення функції шлунково-кишкового тракту в 35,8 % хворих на гострий некротичний панкреатит проявляється непереносимістю орального харчування, у 33,2 % пацієнтів – кишковою недостатністю. Використання алгоритму корекції кишкової дисфункції збільшує ефективність консервативного лікування.

Резюме. Цель исследования. Обосновать и клинически внедрить раннюю диагностику кишечной дисфункции и алгоритм лечебных мероприятий для коррекции нарушений барьерной функции кишечника при остром некротическом панкреатите. Материал и методы. Проведено проспективное когортное исследование 151 пациентов с острым некротическим панкреатитом, которые были госпитализированы в отделение интенсивной терапии. Тяжесть кишечной дисфункции была оценена в соответствии с рекомендациями Европейского общества интенсивной терапии (ESICM). Изучены клинические, инструментальные и лабораторные изменения, а также метаболическую функцию кишечника по концентрации цитруллина в плазме крови. Исследована эффективность предложенного алгоритма коррекции нарушений барьерной функции кишечника, который предусматривал дифференцированное применение лечебных мероприятий в зависимости от степени ее тяжести. Результаты и их обсуждения. Нарушения функции пищеварительного тракта I степени было выявлено в 17,9 %, II степени – в 29,1 %, III степени – в 31,7 %, и IV ступени – в 8,6 % больных острым некротический панкреатит. Выявлена достоверная корреляционная зависимость между тяжестью нарушений функций желудочно-кишечного тракта и концентрацией цитруллина в сыворотке крови (r=0,743 p<0,05), уровень менее 12,5 мкмоль/л свидетельствовал о развитии кишечной недостаточности. Применение разработанного алгоритма коррекции кишечной дисфункции разрешало достичь выздоровления 46 (30,7 %) пациентов без каких-либо хирургических вмешательств. Вывод. Нарушения функций желудочно-кишечного тракта в 35,8 % больных острым некротический панкреатит проявляются непереносимостью орального питания, в 33,2 % пациентов – кишечной недостаточностью. Использование алгоритма коррекции кишечной дисфункции повышает эффективность консервативного лечения.

Abstract. Objective: to substantiate and introduce clinically early diagnosis of intestinal dysfunction and algorithm of therapeutic measures for the treatment of disorders of intestinal barrier function during acute necrotizing pancreatitis. Material and methods. A prospective cohort study of 151 patients with acute necrotizing pancreatitis who were admitted to intensive care department was performed. Severity of intestinal dysfunction was determined according to the European Society of Intensive Care Medicine (ESICM) recommendations. Clinical, instrumental and laboratorial changes as well as intestinal metabolic function by serum citrulline concentrations in the blood plasma were studied. Efficacy of the suggested algorithm of intestinal barrier disorders treatment assuming differential application of therapeutic measures according to its severity is analyzed. Results and discussion. Disorders of gastrointestinal functions of 1st degree were found in 17.9 %, 2nd degree – 29.1 %, 3rd degree – 31.7 %, 4th degree – 8.6 % of patients with acute necrotizing pancreatitis. Significant correlation between severity of gastrointestinal disorders and serum citrulline concentration was established (r=0,743 p<0.05), its level below 12.5 µmol/l evidenced development of intestinal failure. Application of the developed algorithm of intestinal dysfunction correction enabled to reach recovery of 46 (30.7 %) patients without any surgery. Conclusion: Disorders of gastrointestinal functions in 35.8 % of patients with acute necrotizing pancreatitis are represented by feeding intolerance, in 33.2 % – by intestinal failure. Application of the algorithm of intestinal dysfunction correction improves efficacy of conservative treatment.