Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16554
Title: Ведення раннього післяопераційного періоду після хірургічного лікування хронічної анальної тріщини
Other Titles: Ведение раннего послеоперационного периода после хирургического лечения хронических анальных трещи
Management of the early postoperative period after surgical treatment of chronic anal fissures
Authors: Козловська, І.М.
Іфтодій, А.Г.
Кулачек, Я.В.
Гребенюк, Володимир Іванович
Kozlovska, I.M.
Ifthodiy, A.G.
Kulachek, Y.V.
Hrebenyuk, V.I.
Keywords: хронічна анальна тріщина
внутрішньотканинний електрофорез
післяопераційний період
хроническая анальная трещина
внутритканевой электрофорез
послеоперационный период
chronic anal fissure
intra-tissue electrophoresis
postoperative period
Issue Date: 2019
Publisher: Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Abstract: Резюме. Враховуючи високий відсоток незадовільних результатів хірургічного лікування хронічних анальних тріщин (ХАТ), низькі показники якості життя та потребу в післяопераційній (п/о) реабілітації таких пацієнтів, метою роботи було поліпшити результати хірургічного лікування ХАТ завдяки оптимізації ведення раннього п/о періоду. Нами обстежено 68 пацієнтів на ХАТ. В основній групі в п/о періоді, починаючи з 2-ої доби, проводили внутрішньотканинний електрофорез від 3 до 5 разів із розчином "Діоксизоль®-Дарниця" густиною струму 0,05 мА/см2, експозиція 60 хвилин, у контрольній – застосовували стандартні методи ведення п/о періоду. Інтенсивність больового синдрому суттєво зменшувалася вже з третьої доби після операції у пацієнтів, яким з 2-ої п/о доби проводили сеанси гальванізації, також упродовж усього терміну раннього п/о періоду, рівень болю був завжди суттєво нижчим, ніж у хворих контрольної групи. Якщо на першу добу після операції усі хворі потребували знеболювання, при цьому значна частина отримувала наркотичні анальгетики, то на третю добу лише 4 (11,43 %) хворих основної групи отримували знеболення, на відміну від усіх пацієнтів (100 %) контрольної групи, а на четверту добу основна група не потребувала знеболення, коли в контрольній групі 28 хворих (84,85%) ще застосовували знеболення. Оцінюючи п/о період та віддалені результати лікування, за всіма критеріями ефективність лікувальної тактики у основній групі є вищою. Зокрема, рецидив тріщини траплявся в 2,32 раза частіше у контролі. Також вдалося скоротити на 2,66 доби термін повного загоєння рани. Використання внутрішньотканинного електрофорезу у пацієнтів у ранньому п/о періоді після хірургічного лікування ХАТ підвищує ефективність лікування на 31%, в 1,2-1,3 рази покращує усі показники якості життя пацієнтів, сприяє швидкому відновленню післяопераційного лікування, зменшує частоту ранніх та пізніх п/о ускладнень. Резюме. Учитывая высокий процент неудовлетворительных результатов хирургического лечения хронических анальных трещин (ХАТ), низкие показатели качества жизни и потребность в послеоперационной (п/о) реабилитации таких пациентов целью работы было улучшить результаты хирургического лечения ХАТ благодаря оптимизации ведения раннего п/о периода. Было обследовано 68 пациентов с ХАТ. В основной группе в п/о периоде, начиная с 2 суток, проводили внутритканевой электрофорез от 3 до 5 раз с раствором "Диоксизоль®-Дарница" плотностью тока 0,05 мА/см2, экспозиция 60 минут, в контрольной – применяли стандартные методы ведения п/о периода. Интенсивность болевого синдрома существенно уменьшалась уже с третьего дня после операции у пациентов, которым с 2 п/о суток проводили сеансы гальванизации, также в течение всего срока раннего п/о периода, уровень боли был всегда существенно ниже, чем у больных контрольной группы. Если в первые сутки после операции все больные нуждались в обезболивании, при этом значительная часть получала наркотические анальгетики, то на третьи сутки только 4 (11,43%) больных основной группы получали обезболивание в отличие от всех пациентов (100%) контрольной группы, а на четвертые сутки основная группа не нуждалась в обезболивании, когда в контрольной группе 28 больных (84,85%) еще получали обезболивание. Оценивая п/о период и отдаленные результаты лечения, по всем критериям эффективность лечебной тактики в основной группе выше. В частности, рецидив трещины случался в 2,32 раза чаще в контроле. Также удалось сократить на 2,66 сутки строк полного заживления раны. Использование внутритканевой электрофореза у пациентов в раннем п/о периоде после хирургического лечения ХАТ повышает эффективность лечения на 31%, в 1,2-1,3 раза улучшает все показатели качества жизни пациентов, способствует быстрому восстановлению после операционного лечения, уменьшает частоту ранних и поздних п/о осложнений. Abstract. Taking into account a high rate of unsatisfactory results of surgical treatment of chronic anal fissures (CAP), low quality of life and the need for postoperative (p/o) rehabilitation of such patients, the objective of the work was to improve the results of surgical treatment of CAP due to optimization of the early p/o period. We examined 68 patients with the CAP. In the main group during the p/o period since the 2nd day, the intra-tissue electrophoresis was performed from 3 to 5 times with "Dioxysol®-Damitsa" solution with a current density of 0.05 mA/cm2, during 60 minutes, in the control group – standard methods of p/o treatment were used. The intensity of pain was significantly reduced from the third day after the operation in patients who had galvanization sessions since the 2nd day, as well as during the entire period of the early period, the pain level was always significantly lower than in the control group. If on the first day after the operation all patients needed anesthesia, and the majority of them received narcotic analgesics, on the third day only 4 (11.43%) of the patients in the main group received anesthesia contrary to all patients (100%) of the control group. On the fourth day, the main group did not require anesthesia, while in the control group 28 patients (84.85%) still had anesthesia. Assessing the p/o period and remote results of treatment, according to all criteria, the effectiveness of treatment tactics in the main group is higher. In particular, the relapse of fissures occurred in 2.32 times more often in the control group. In addition, it became possible to reduce the time of complete wound healing by 2.66 days. The use of intra-tissue electrophoresis in patients at the early p/o period after surgical treatment of CAF increases the effectiveness of treatment by 31%, improves the quality of life of patients by 1,2-1,3 times, promotes rapid recovery after surgery, reduces the frequency of early and late p/o complications.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16554
Appears in Collections:Статті. Кафедра хірургії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
CAOS_2019_3_065.pdf465.43 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.