Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15372
Title: Аналіз клінічної ефективності комплексного лікування хворих на ревматоїдний артрит
Other Titles: Анализ клинической эффективности комплексного лечения больных ревматоидным артритом
Analysis of clinical efficacy in patients with rheumatoid arthritis under the influence of multimodality treatment
Authors: Пішак, Ольга Василівна
Пишак, О.В.
Pishak, O.V.
Keywords: ревматоїдний артрит
лікування
системна ензимотерапія
клінічна ефективність
ревматоидный артрит
лечение
системная энзимотерапия
клиническая эффективность
rheumatoid arthritis
treatment
systemic enzymotherapy
clinical efficacy
Issue Date: 2003
Publisher: Клінічна та експериментальна патологія
Abstract: У хворих на ревматоїдний артрит (РА) І-ІІ ступенів активності проаналізована клінічна ефективність тривалої системної ензимотерапії (СЕТ). Основній групі (23 пацієнтам) призначали вобензин у початковій дозі 7-10 драже тричі на добу з поступовим зниженням дози до 3-5 драже на прийом залежно від ступеня активності захворювання. Хворі групи порівняння (118 осіб) отримували стандартне лікування. Незалежно від ступеня активності процесу, найкращі результати за стандартного лікування були з 3-го по 6-й міс. від початку спостереження. У подальшому виникнення побічних дій базисних, нестероїдних протизапальних препаратів призводило до відмови хворих від них, що супроводжувалося зростанням активності процесу, вимагало повторних госпіталізацій і пошуку нових схем лікування. Призначення вобензиму в якості базисного засобу в комплексному лікуванні хворих на РА характеризувалося двома періодами тимчасового загострення – через 1,5 та 4,5 міс, проте вже через 6 міс. СЕТ у більшості хворих спостерігали зменшення активності процесу, а через 12 та 18 міс. – ознаки стійкої та тривалої ремісії.
У больных ревматоидным артритом (РА) І-ІІ степени активности проанализирована клиническая эффективность длительной системной энзимотерапии (СЭТ). В основной группе (23 пациента) назначали вобензим в начальной дозе 7-10 драже трижды в сутки с постепенным снижением её до 3-5 драже на приём в зависимости от степени активности заболевания. Больные группы сравнения (118 лиц) получали стандартное лечение. Независимо от степени активности процесса, наилучшими были результаты при стандартном лечении с 3-го до 6-го мес. от начала наблюдения. В дальнейшем развитие побочных действий базисных, нестероидных противовоспалительных препаратов, приводило к отказу больных от них, что сопровождалось возрастанием активности процесса, требовало повторных госпитализаций и поиска новых схем лечения. Назначение вобензима в качестве базисного препарата в комплексном лечении больных РА характеризовалось двумя периодами временного обострения – через 1,5 и 4.5 мес., но уже через 6 мес. СЭТ у большинства больных отмечалось уменьшение активности процесса, а через 12 и 18 мес. – признаки стойкой и длительной ремиссии.
The clinical efficacy of prolonged systemic enzymotherapy was analyzed in patients with rheumatoid arthritis (RA) of the 1st and 2nd degrees of activity. Wobenzym® at an initial dose of 7-10 pills three times a day was administered in the basic group (23 patients) with a gradual decrease of the dose to 3-5 pills per one dose depending on the degree of the activity of the disease. The patients of the comparative group (118 persons) underwent a course of standard treatment. Irrespective of the degree of the process activity, the best results of the standard treatment were obtained from the 3 till the 6 month since the beginning of the observation. The appearance of side effects of the basic medications NAIP in the future resulted in the rejection of the patients from using them, the latter being accompanied by an increase of the process activity, requiring repeated hospitalizations and a search of new treatment strategies. The administration of Wobenzym® as a basic means of multimodality therapy of patients with RA were characterized by two periods of temporary exacerbation – in 1.5 and 4.5 months, whereas in 6 months of systemic enzymotherapy a decrease of the activity of the process was observed in the majority of the patients and in 12 and 18 months there appeared signs of stable and prolonged remission.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/15372
Appears in Collections:Статті. Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КЕП_2003_1_051.pdf838.09 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.