Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14529
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorMoysey, Antoniy-
dc.date.accessioned2018-11-19T09:16:02Z-
dc.date.available2018-11-19T09:16:02Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.otherУДК 392(477.85)-
dc.identifier.urihttp://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/14529-
dc.description.abstractДослідження і збереження культурних надбань народів України на даному етапі мають наукове, культурне та економічне значення. Буковина, як етнографічна зона, знаходиться тривалий історичний період на стику цивілізацій: східнослов’янської та східнороманської. Таке географічне та етнолінгвістичне помежів’я території, населення веде до того, що традиційно-побутова звичаєвість і усна поетична творчість зберігаються тут набагато стійкіше, ніж у центральних областях. Також, тривале спів перебування населення регіону поміж двох культур виробило своєрідні стереотипи мислення, морально-етичні норми поведінки тощо. Буковина, в цьому аспекті, має один з найкращих рівнів збереження народних традицій в Україні. Дана констатація розповсюджується і на консервацію певних дохристиянських традицій. Серед них архаїчні прийоми виміру і рахунку річного часу; комплекс «вовчих» днів, направлених на захист від хижаків; ремінісценції вікової ініціації молоді; колядницькі обходи; зимові драматичні обряди; комплекс обрядів викликання та відвернення гідроатмосферних катаклізмів. Отже, когнітивне ядро даної статті, що стала наслідком польових етнографічних досліджень, є залишкові у духовній культурі східнороманського населення Буковини. Зокрема календарно-обрядовий цикл та його вираження в предметній обрядовості, сакрально-символьному значенні архаїчних вірувань та хронотопному світогляді. Зокрема, у народному календарі румунів і молдаван Буковини зберігся поділ року за двома святами: св. Георгія та св. Дмитра, який свідчить, що колись рік складався з двох великих сезонів. Така традиція існує також у болгар, сербів та македонців тау східних слов’ян. У статті охарактеризовані найбільш поширені обряди, якими можна проілюструвати унікальні давні звичаї: ритуал похорону антропоморфної ляльки калоян (похорон засухи), рештки обряду папаруда, які вже зникли на деяких румунських територіях; комплекс зимових драматичних обрядів, що є унікальними етнографічними явищами для України, Румунії та Республіки Молдови.ru_RU
dc.language.isoenru_RU
dc.publisherАктуальні питання суспільних наук та історії медициниru_RU
dc.subjectБуковинаru_RU
dc.subjectдуховна культураru_RU
dc.subjectреліктові явищаru_RU
dc.subjectрумуни Буковиниru_RU
dc.subjectобряди викликання дощуru_RU
dc.subjectзимові драматичні обряди похорон засухиru_RU
dc.subjectпапарудаru_RU
dc.subjectБуковинаru_RU
dc.subjectдуховная культураru_RU
dc.subjectреликтовые явленияru_RU
dc.subjectрумыны Буковиныru_RU
dc.subjectобряды вызывания дождяru_RU
dc.subjectзимние драматические обрядыru_RU
dc.subjectпохороны засухиru_RU
dc.subjectпапарудаru_RU
dc.titleArchaic relic phenomena in the spiritual culture of the eastromanian population of Bukovina (on the materials of the field ethnographical research)ru_RU
dc.typeArticleru_RU
Appears in Collections:Статті. Кафедра суспільних наук та українознавства

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2.pdf6.01 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.