Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12915
Title: Діагностичне значення окремих маркерів у верифікації бактеріального характеру запальних процесів респіраторної системи
Authors: Колоскова, O.K.
Іванова, Лорина Алімівна
Білоус, Т.М.
Гончарук, Р.І.
Issue Date: 2017
Publisher: Актуальна інфектологія
Series/Report no.: №3;
Abstract: Попри те, що «гігієнічна гіпотеза» виникнення атопічних захворювань базується переважно на уявленнях про модифікуючий вплив чинників зовнішнього середовища, у т.ч. інфекційних, у постнатальному періоді, останнім часом накопичено все більше даних стосовно ролі інфекції як чинника ризику візинг-синдрому, бронхіальної астми та її загострень, причому для астми - найбільша роль належить вірусній та атиповій бактеріальній інфекції [9, 11]. Роль інфекції в розвитку бронхіальної астми та її загострень наразі не викликає сумнівів так само, як і уявлення стосовно її ініціювального і протекторного ефектів. Численні дослідження дають підстави вважати респіраторну вірусну інфекцію важливим чинником формування даного захворювання з наступною тригерною роллю нападів загострення [6]. Респіраторні віруси є одними з основних чинників, здатних викликати обструкцію дихальних шляхів [2], існує прямий зв‘язок між загостреннями астми та ГРЗ, у тому числі їх сезонними підйомами. У немовлячому віці невирішеною залишається проблема бронхіолітів, оскільки при поступленні до стаціонару дітей грудного віку з приводу інфекції нижніх дихальних шляхів найбільші утруднення викликає необхідність проведення диференціального діагнозу між бронхіолітом та пневмонією бактеріальної чи вірусної етіології. У багатьох випадках розрізнити дані захворювання тільки на підставі результатів клінічного обстеження і рентгенологічних даних не є можливим [8]. І хоча пневмонію у дітей грудного віку зазвичай викликають респіраторні віруси і рідше – бактерії, та доволі часто трапляється асоціація цих збудників, наразі залишається відкритим питання об’єктивізації обґрунтування призначення антибактеріальних препаратів з огляду на високий ризик небажаних наслідків при нераціональному лікуванні інфекцій нижніх дихальних шляхів [1, 4, 7]. Рядом досліджень [1] показано, що у популяції госпіталізованих хворих на пневмонію використання загальновизнаних бактеріологічних і вірусологічних методів обстеження дало можливість виявити інфекційного збудника у 60-88% випадків, а серед імунокомпетентних хворих грудного віку найбільш частим вірусним патогеном визначався RS вірус, рідше – віруси парагрипу І і ІІ типів, аденовіруси і збудники грипу А і В. У цілому, вірусна інфекція у хворих на пневмонію підтверджується у 20-60% випадків [5, 6, 7]. Слід відмітити, що питома вага бактеріальних і вірусних збудників у розвитку пневмонії у дітей грудного віку багато в чому залежить від рівня охорони здоров`я в цілому і доступних практичній охороні здоров’я методів дослідження зокрема. Так, при використанні комплексу досліджень, що включав рентгенографію грудної клітки, посів крові та харкотиння на стерильність, а також трахеального аспірату легень, підтвердження бактеріальної природи пневмонії відбулося лише у 50% випадків. При орієнтації лише на посів крові хворих у стаціонарах із низьким рівнем обстеження підтвердження бактеріальної пневмонії відмічалось лише в 1% спостережень [3]. Таким чином, пошуки можливостей щодо об’єктивнішого підходу до виявлення бактеріального запального процесу респіраторної системи не втратили своєї актуальності. У цьому відношенні заслуговують на увагу дослідження вмісту С-реактивного протеїну (СРП) та гістохімічні показники функції нейтрофілів крові, ефект від використання яких у верифікації бактеріального запалення дихальних шляхів має безумовні перспективи.
URI: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12915
Appears in Collections:Статті. Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.