Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11396
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorІванова, Лорина Алімівна-
dc.contributor.authorГарас, Микола Нестирович-
dc.contributor.authorАндрійчук, Тетяна Романівна-
dc.date.accessioned2016-09-26T09:36:37Z-
dc.date.available2016-09-26T09:36:37Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.urihttp://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11396-
dc.description.abstractАктуальність. Значний поліморфізм клінічних проявів інфекційного мононуклеозу, поліорганість враження, часто відсутність чітких клінічно-параклічних критеріїв та відтермінованість у часі результатів доступних лабораторних тестів, а іноді і неможливість їх проведення, утруднюють діагностику захворювання на догоспітальному етапі та при надходженні до стаціонару. Мета дослідження. Оптимізувати діагностику та лікування інфекційного мононуклеозу у дітей шляхом вивчення сучасних особливостей перебігу та аналізу діагностичної цінності клінічних та інструментальних показників у верифікації захворювання. Матеріали й методи. На базі інфекційного боксованого відділення крапельних інфекцій КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» (м. Чернівці) обстежено 65 дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз, які знаходилися на стаціонарному лікуванні за період 2014-15 рр., першу клінічну групу (І) сформували 42 дитини, заключний клінічний діагноз захворювання у яких верифіковано на підставі комплексу клінічно-гематологічних критеріїв, до другої (ІІ) клінічної групи порівняння увійшли 23 дитини, хворих на серологічно підтверджений інфекційний мононуклеоз. За основними клінічними ознаками групи спостереження вірогідно не відрізнялися. Результати. Встановлено, що для хворих на інфекційний мононуклеоз дітей характерні клінічні особливості, зокрема, раптовий початок захворювання (у 93,8%) з лихоманки вищої за 37,5°С (у 80%), наявність ексудативного тонзиліту (у 81,6%), підщелепної та шийної лімфаденопатії (у 90,7%), утрудненого носового дихання (у 78,4%) та гугнявості голосу (у 73,8%). У підтвердженні інфекційного мононуклеозу ЕБВ етіології явища ексудативного тонзиліту та лімфаденопатії виявилися високочутливими (90% та 95% відповідно), проте із значною часткою хибнопозитивних результатів. Висновок. Таким чином, враховуючи недостатню діагностичну цінність клінічно-анамнестичних та сонографічних показників у виявленні інфекційного мононуклеозу у дітей ЕБВ етіології, що підтверджувалося низькими значеннями відношення правдоподібності та показників ризику, використання їх доцільне лише в комплексі.ru_RU
dc.language.isootherru_RU
dc.relation.ispartofseriesАктуальна інфектологія;2(11)-
dc.subjectдітиru_RU
dc.subjectінфекційний мононуклеозru_RU
dc.subjectЕБВ-інфекціяru_RU
dc.subjectдіагностикаru_RU
dc.titleКлініко-сонографічні показники як діагностичні критерії інфекційного мононуклеозу в дітейru_RU
dc.typeArticleru_RU
Appears in Collections:Статті. Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
32. стаття Акт інфектологія.pdf335.77 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.