DSpace Collection:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1103
2024-03-29T13:38:46ZКлінічні та лабораторні критерії цукрового діабету 2-го типу в дітей
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/20257
Title: Клінічні та лабораторні критерії цукрового діабету 2-го типу в дітей
Authors: Сорокман, Таміла Василівна; Макарова, Олена Вікторівна; Остапчук, Валентина Григорівна; Сорокман, Т.В.; Макарова, О.В.; Остапчук, В.Г.; Sorokman, T.V.; Makarova, O.V.; Ostapchuk, V.G.
Abstract: Резюме. Метою даного огляду літератури є аналіз даних літератури щодо клінічних та лабораторних критеріїв цукрового діабету (ЦД) 2-го типу в дітей. Проведений огляд наукової літератури за ключовими словами «цукровий діабет», «цукровий діабет 2-го типу», «клініка», «лабораторні критерії», «фактори ризику» з використанням як пошукової системи PubMed. З огляду на дослідження, що проведені за останні 10 років, проаналізовані тези 213 статей. Критерій для відбору статей для дослідження був заснований на їх тісній актуальності з темою. Більш детально вивчено результати дослідження, що висвітлені у 21 статті. ЦД 2-го типу – багатофакторне захворювання зі спадковою схильністю. Більшість пацієнтів із ЦД 2-го типу вказують на наявність такого захворювання в найближчих родичів; за наявності ЦД 2-го типу в одно¬го з батьків ймовірність його розвитку в нащадка впродовж життя становить 40 %. Здебільшого виражені клінічні прояви відсутні, і діагноз встановлюється при рутинному визначенні рівня глікемії. Захворювання зазвичай стартує у віці понад 10 років, при цьому в переважної більшості пацієнтів відзначаються ожиріння та інші компоненти метаболічного синдрому. Критерії діагностики ЦД 2-го типу запропоновані International Society for Pediatric and Adolescent Diabetes (ISPAD). З метою диференціальної діагностики між ЦД 1-го і 2-го типу в дебюті захворювання визначається рівень у крові інсуліну і С-пептиду як натще, так і під час проведення перорального глюкозотолерантного тесту.
Резюме. Целью данного обзора является анализ данных литературы о клинических и лабораторных критериях сахарного диабета (СД) 2-го типа у детей. Проведен обзор научной литературы по ключевым словам «сахарный диабет», «сахарный диабет 2-го типа», «клиника», «лабораторные критерии», «факторы риска» с использованием в качестве поисковой системы PubMed. Принимая во внимание исследования, проведенные за последние 10 лет, проанализированы положения 213 статей. Критерий для отбора статей для исследования был основан на их тесной актуальности с темой. Более подробно изучены результаты исследований, которые освещены в 21 статье. СД 2-го типа – многофакторное заболевание с наследственной предрасположенностью. Большинство пациентов с СД 2-го типа указывают на наличие такого заболевания у ближайших родственников; при наличии СД 2-го типа у
одного из родителей вероятность его развития у потомка в течение жизни составляет 40 %. В большинстве случаев выраженные клинические проявления отсутствуют, и диагноз устанавливается при рутинном определении уровня гликемии. Заболевание обычно стартует в возрасте старше 10 лет, при этом у подавляющего большинства пациентов отмечаются ожирение и другие компоненты метаболического синдрома. Критерии диагностики СД 2-го типа предложены International Society for Pediatric and Adolescent Diabetes (ISPAD). С целью дифференциальной диагностики между СД 1-го и 2-го типа в дебюте заболевания определяется уровень в крови инсулина и С-пептида как натощак, так и во время проведения перорального глюкозотолерантного теста.
Abstract. The purpose of this review was the analysis of literature data on clinical and laboratory criteria for type 2 diabetes mellitus in children. A review of scientific literature was conducted using Pubmed as the search engine by the keywords: diabetes mellitus, type 2 diabetes mellitus, clinical picture, laboratory criteria, risk factors, taking into consideration studies conducted in the last 10 years, citation review of relevant primary and review articles, conference abstracts, personal files, and contact with expert informants. The criterion for the selection of articles for the study was based on their close relevance to the topic, thus, out of 213 analyzed articles, the findings of the researchers covered in 21 articles were crucial. Type 2 mellitus is a multifactorial disease with hereditary predisposition. The majority of patients with type 2 diabetes mellitus indicate the presence of such a disease in the immediate family; in the presence of type 2 diabetes in one of the parents, the risk of its development during the life of the descendant is 40 %. In most cases, severe clinical manifestations are absent, and the diagnosis is established at a routine determination of glycemia level. The disease usually starts at the age of 10 years, with the overwhelming majority of patients having obesity and other components of the metabolic syndrome. Criteria for the diagnosis of type 2 diabetes are proposed by the International Society for Pediatric and Adolescent Diabetes. With a purpose of differential diagnosis of type 1 and type 2 diabetes in the onset of the disease, the level of insulin and C-peptide in the blood is determined both fasting, and during an oral glucose tolerance test.2018-01-01T00:00:00ZПатоморфологічні особливості слизової оболонки шлунка у дітей, хворих на хронічний гастрит, на фоні інфікування Helicobacter pylori
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/19842
Title: Патоморфологічні особливості слизової оболонки шлунка у дітей, хворих на хронічний гастрит, на фоні інфікування Helicobacter pylori
Authors: Сорокман, Таміла Василівна; Макарова, Олена Вікторівна; Попелюк, О.М.; Швигар, Леонід Володимирович; Сорокман, Т.В.; Макарова, О.В.; Попелюк, А.Н.; Швигар, Л.В.; Sorokman, T.V.; Makarova, O.V.; Popeliuk, О.М.; Shvygar, L.V.
Abstract: Резюме. У статті проаналізовані результати гістологічного дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка в дітей, хворих на хронічний гастрит не асоційований та асоційований із Н. pylori. Обстежено 26 дітей шкільного віку. Методи дослідження включали езофагогастродуоденоскопію за допомогою фіброгастродуоденоскопу "Olympus" з визначенням ендоскопічних критеріїв наявності Н. pylori, щиткову біопсію слизової оболонки шлунку з приготуванням мазка-відбитка, фарбуванням, бактеріоскопією, обстеження на наявність антитіл до Н. pylori за допомогою імуноферментного аналізу. Огляд і опис гістологічних препаратів здійснювали за допомогою світлових мікроскопів SEOSCAN та МБИ-15 під різними збільшеннями. Для фотодокументування зображення з мікроскопа передавалися на монітор комп'ютера та зберігалися у цифровому форматі, використовуючи відеокамеру VISION Color CCD Camera та програмний продукт InterVideo WinDVR. Встановлено, що патоморфологічні зміни слизової оболонки шлунка в дітей, хворих на хронічний гастрит асоційований із Н. pylori, є більш вираженими з ушкодженням структури шару поверхневого епітелію та порушенням його цілісності, геморагічною інфільтрацією субспітеліального простору, гіперплазією залозистого епітелію базального шару слизової оболонки та ерозіями.
Резюме. В статье проанализированы результаты гистологического исследования биоптатов слизистой оболочки желудка у детей с хроническим гастритом не ассоциированным и ассоциированным с Н. pylori. Обследовано 26 детей школьного возраста. Методы исследования включали эзофагогастродуоденоскопию с помощью фиброгастродуоденоскопа "Olympus" с определением эндоскопических критериев наличия Н. pylori, щеточную биопсию слизистой оболочки желудка с приготовлением мазка-отпечатка, окраской и бактериоскопией, обследование на наличие антител к Н. pylori с помощью иммуноферментного ангализа. Обзор и описание гистологических препаратов осуществляли с помощью световых микроскопов SEOSCAN и МБИ-15 под разными увеличениями. Для фотодокументирования изображения микроскопа передавались на монитор компьютера и хранились в цифровом формате, используя видеокамеру VISION Color CCD Camera и программный продукт Inter Video WinDVR. Установлено, что патоморфологические изменения слизистой оболочки желудки у детей с хроническим гастритом ассоциированным с Н. pylori, являются более выраженными с повреждением структуры слоя поверхностного эпителия и нарушением его целостности, геморрагической инфильтрацией субэпителиального пространства, гиперплазией железистого эпителия базального слоя слизистой оболочки и эрозиями.
Abstract. The results of histological examination of gastric mucosa biopsy specimens in children with chronic gastritis both not associated and associated with H. pylori were analyzed. The study involved 26 children of school age. Research methods included esophagogastroduodenoscopy using fibrogastroduodenoskop "Olympus" determining endoscopic criteria for the presence of H. pylori, gastric mucosa biopsy with preparation of impression smears, staining, bacterioscopy, screening for antibodies to H. pylori using ELISA. Overview and description of histological preparations was carried out using a light microscope SEOSCAN and MBI-15 at different magnifications. Images from the microscope were transferred to a computer monitor and stored in digital format using camcorder VISION Color CCD Camera and software Inter Video WinDVR. According to the research pathomorphological changes of gastric mucosa in children with chronic gastritis associated with H. pylori, is more severe with injuries of surface epithelial layer and a violation of his integrity, hemorrhagic infiltration of subepithelial space, hyperplasia of glandular epithelium basal layer of the mucosa and erosion.2014-01-01T00:00:00ZДіагностична цінність малонового альдегіду сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/18799
Title: Діагностична цінність малонового альдегіду сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією
Authors: Бабінцева, Анастасія Геннадіївна; Годованець, Юлія Дмитрівна; Макарова, Олена Вікторівна; Бабинцева, А.Г.; Годованец, Ю.Д.; Макарова, Е.В.; Babintseva, A.G.; Hodovanets, Yu.D.; Makarova, O.V.
Abstract: Мета дослідження. Визначити діагностичну цінність МА сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією різного ступеню тяжкості.
Висновки. Враховуючи важливість реакцій патологічного оксидативного стресу у формуванні синдромів дизадаптації, запропоновано використання у якості одного з можливих маркерів ренальної дисфункції у новонароджених дітей, який відображує стан процесів пероксидації ліпідів у ниркових структурах та ступінь їх пошкодження, визначення рівня МА у сечі.
Цель исследования. Определить диагностическую ценность МА мочи как маркера ренальной дисфункции у доношенных новорожденных детей с перинатальной патологией разной степени тяжести.
Выводы. Учитывая важность реакций патологического оксидативного стресса в формировании синдромов дизадаптации, предложено использование в качестве одного из возможных маркеров ренальной дисфункции у новорожденных, который отражает состояние процессов пероксидации липидов в почечных структурах и степень их повреждения, определение уровня малонового альдегида в моче.
Objective: to determine diagnostic value of MA in urine as a marker of renal dysfunction in full-term neonates with perinatal pathology of various degrees of severity.
Conclusions. Considering the value of reactions of pathologic oxidative stress in the formation of maladjustment syndromes, determination of MA in urine is suggested to be used as one of the possible markers of renal dysfunction in neonates which reflects the state of lipid peroxidation processes in the kidney structures and degree of their damage.2021-01-01T00:00:00ZРоль медичної сестри у профілактиці йододефіцитних захворювань в осіб різних вікових груп
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16715
Title: Роль медичної сестри у профілактиці йододефіцитних захворювань в осіб різних вікових груп
Authors: Сорокман, Таміла Василівна; Бачу, М.І.; Макарова, Олена Вікторівна; Сорокман, Т.В.; Бачу, М.И.; Макарова, О.В.; Sorokman, T.V.; Bachu, M.I.; Makarova, O.V.
Abstract: Йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) є найпоширенішою неінфекційної патологією у світі, близько 30% населення світу мають ризик розвитку йододефіцитних захворювань; дефіцит йоду в харчуванні є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я майже у 50 країнах світу. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у 90-х роках минулого століття, майже на всій території України визначається помірний і легкий дефіцит йоду понад 60% населення країни страждає від проживання в умовах із природним дефіцитом йоду. Однак якість йодної профілактики в групах підвищеного ризику в Україні залишається незадовільною, що головним чином зумовлено недостатньою участю у профілактичних заходах медичних працівників первинної ланки охорони здоров'я, і насамперед, не залучені до проведення профілактичних заходів медичні сестри.
Мета роботи – дослідити рівень поінформованості населення Чернівецької області щодо проблеми йододефіциту та його наслідків для здоров'я.
Матеріал та методи. Проанкетовано 289 осіб, які мешкають у м. Чернівці та Чернівецькій області щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групи ризику, про існуючі методи профілактики. Результати дослідження представлені кількістю спостережень у групі, відсотками, точним значенням Р.
Результати. Із 155 респондентів 1-ої та 2-ої груп (лікарі та медичні сестри) 142 (91,6%) знають про наявний дефіцит йоду в Чернівецькій області, при цьому 2 лікарі із 50 опитаних (4%) та 11 медичних сестер із 83 опитаних (13,2) не знають про останній. Наслідки дефіциту йоду для різних груп населення (діти, вагітні, матері-годувальниці) відомі всім лікарям та частково медичним сестрам, однак пріоритетними у структурі негативного впливу йододефіциту на організм приведені порушення з боку щитоподібної залози. Найбільш вразливою групою до дефіциту йоду 100% лікарів назвали дітей, особливо новонароджених та підлітків, 94,4% – вагітних, 5,5 % – людей похилого віку. За результатами анкетування респондентів 3-5 груп про наявність йододефіциту в Чернівецькій області знають 73,6 % всіх опитаних, а з наслідками дефіциту йоду в організмі ознайомлені тільки 65,1 % осіб. При цьому найбільш поінформованими виявилися матері-годувальниці – 87,5% осіб. Уживають препарати йоду тільки 19,6% школярів, а про методи профілактики йододефіциту знає тільки кожен п'ятий школяр. Частка медичних сестер, як джерела інформації про йододефіцит, становить тільки 13,1%.
Висновки. Загальна поінформованість населення щодо впливу дефіциту йоду на організм людини залишається недостатньою, а в окремих групах населення вкрай низькою. Медсестринський потенціал у системі організаційно-профілактичних заходів йодного дефіциту становить незначну частку та має низьку ефективність.
Йододефицитные заболевания (ЙДЗ) являются самой распространенной неинфекционной патологией в мире, около 30% населения мира имеют риск развития ЙДЗ; дефицит йода в питании является серьезной проблемой общественного здравоохранения почти в 50 странах мира. Но данным эпидемиологических исследований, проведенных в 90-х годах прошлого века, почти на всей территории Украины определяется умеренный и легкий дефицит йода, не менее 60% населения страны страдает от проживания в условиях с естественным дефицитом йода. Однако качество йодной профилактики в группах повышенного риска в Украине остается неудовлетворительной, что во многом обусловлено недостаточным участием в профилактических мероприятиях медицинских работников первичного звена здравоохранения, и прежде всего, не привлечены к проведению профилактических мероприятий медицинские сестры.
Цель работы – исследовать уровень осведомленности населения Черновицкой области по проблеме йододефицита и его последствий для здоровья.
Материал и методы. Проанкетировано 289 человек, проживающих в г. Черновцы и Черновицкой области, касательно медицинских и социальных последствий йододефицита, групп риска, существующих методов профилактики. Результаты исследования представлены количеством наблюдений в группе, процентами, точным значением Р.
Результаты. Из 155 респондентов первой и второй групп (врачи и медицинские сестры) 142 (91,6%) знают о имеющимся дефиците йода в Черновицкой области, при этом 2 врача из 50 опрошенных (4%) и 11 медицинских сестер из 83 опрошенных (13,2%) не знают о последнем. Последствия дефицита йода для различных групп населения (дети, беременные, кормящие) известны всем врачам и частично медицинским сестрам, однако приоритетными в структуре негативного влияния йододефицита на организм приведены нарушения со стороны щитовидной железы. Наиболее уязвимой группой по дефициту йода 100% врачей назвали детей, особенно новорожденных и подростков, 94,4% – беременных, 5,5% – пожилых людей. По результатам анкетирования респондентов 3-5 групп о наличии йододефицита в Черновицкой области знают 73,6% всех опрошенных, а с последствиями дефицита йода в организме знакомы только 65,1% человек. При этом наиболее информированными оказались кормящие мамы – 87,5% женщин. Употребляют препараты йода только 19,6% школьников, а о методах профилактики йододефицита знает только каждый пятый школьник. Доля медицинских сестер, как источника информации о йододефицита, составляет только 13,1%.
Выводы. Общая осведомленность населения о влиянии дефицита йода на организм человека остается недостаточной, а в отдельных группах населения крайне низкой. Медсестринский потенциал в системе организационно-профилактических мероприятий касательно йодного дефицита составляет незначительную долю и имеет низкую эффективность.
Iodine deficiency diseases (IDD) are the most common non-communicable pathology in the world, about 30% of the world's population have a risk of developing iodine deficiency diseases; nutritional iodine deficiency is a serious public health problem in almost 50 countries. According to epidemiological studies, conducted in the 1990s, moderate and mild iodine deficiency is determined almost on the whole territory of Ukraine, at least 60% of the country's population suffer from the living under conditions of the natural iodine deficiency. However, the quality of iodine prophylaxis in high-risk groups in Ukraine remains unsatisfactory, which is largely due to the lack of participation in preventive measures by primary health care professionals, and, first of all, nurses are not involved in the preventive measures.
Purpose of the study. To study the level of awareness of the Chernivtsi region population about the problem of iodine deficiency and its health consequences. Material and methods. 289 people, living in Chernivtsi and the Chernivtsi region, have been interviewed regarding the medical and social consequences of iodine deficiency, risk groups, and current prevention methods. The results of the study are represented by a number of observations in the group, percentages, exact value of year. Discussion. Out of the 155 respondents in the 1st and 2nd groups (doctors and nurses), 142 (91.6%) are aware of iodine deficiency in the Chernivtsi region, herein, 2 doctors out of 50 interviewed (4%) and 11 nurses out of 83 respondents (13.2%) are unaware of the latter. The effects of iodine deficiency for different population groups (children, pregnant women, nursing mothers) are known to all doctors and nurses, however, the thyroid disorders are a priority in the structure of the negative effect of iodine deficiency on the body. Children, especially newborns and adolescents, 94.4% – pregnant women, 5.5% – elderly people are defined by 100% of doctors as the most vulnerable group to iodine deficiency. According to the results of the survey of respondents of 3-5 groups, concerning the presence of iodine deficiency in the Chernivtsi region, 73.6% of all respondents know, and only 65.1% of persons are aware of the effects of iodine deficiency on the body. At the same time, the most informed mothers were nursing women – 87.5%. Only 19.6% of schoolchildren use iodine, and only one out of five students knows about iodine deficiency. The share of nurses as a source of iodine deficiency information constitutes only 13.1%.
Conclusions. The general pub awareness about the iodine deficiency effect on the human body remains insufficient and is extremely low in some population groups. Nursing capacity in the system of the organized-preventive measures concerning iodine deficiency is of low efficiency.2019-01-01T00:00:00Z