DSpace Collection:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1042
2024-03-29T05:34:28ZInfluence of melatonin on glutathione system in rats skeletal muscle under alloxan induced diabetes
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/20449
Title: Influence of melatonin on glutathione system in rats skeletal muscle under alloxan induced diabetes
Authors: Kushnir, O.Yu.; Yaremii, I.M.; Shvets, V.I.; Shvets, N.V.; Кушнір, Олександра Юріївна; Яремій, Ірина Миколаївна; Швець, Валентин Іванович; Швець, Наталія Валентинівна; Кушнир, А.Ю.; Яремий, И.Н.; Швец, В.И.; Швец, Н.В.
Abstract: The aim was to determine the influence of melatonin on basal levels of glucose (BG), the levels of protein carbonyl content, HbA1c and thiobarbituric acid reactive compounds (TBCRC), reduced glutathione (GSH), activities of glutathione reductase [EC 1.6.4.2] (GR), glutathione peroxidase [EC 1.11.1.9] (GPx), glucose-6-phosphate dehydrogenase [EC 1.1.1.49] (G-6-PhD) in the muscles of alloxan diabetic rats (DM1T). BG levels in blood of rats with DM1T increased on 139%, while in group of alloxan diabetic rats with impaired glucose tolerance (IGT) – were not differ from control. HbA1c levels in the blood of animals with DM1T and IGT exceeded control by 219% and 123%, the level of protein carbonyl groups – by 76% and 36%, the level of TBCRC – by 58% and 36% respectively. Activities of GR, GPx, G-6-PhD and the level of GSH were decreased on 25%, 18%, 50% and 42% in rats with DM1T while in rats with IGT these indexes (besides GSH) were increased on 37%, 22%, 35% respectively than control. Melatonin lowered the BG level on 56% in DM1T rats in comparison to initial levels. It normalized activities of GR, GPx, G-6-PhD and lipid peroxidation, and protein carbonylation as well as hemoglobin glycosylation, so these indexes did not differ from control. Thus, melatonin has strong potential to regulate glucose homeostasis through enhanced glucose consumption, decreased oxidative stress by activation of the glutathione protection system.
Вивчали вплив мелатоніну на базальний вміст глюкози, реактивних сполук тіобарбітурової кислоти (ТБКРС), карбонільних похідних білків, HbA1c, глутатіону (GSH), активність глутатіонредуктази [КФ1.6.4.2] (ГР), глутатіонпероксидази [КФ1.11.1.9] (ГП), глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа [КФ1.1.1.49] (Г-6-фДГ) у м’язах щурів з алоксановим діабетом (ЦД1Т). Слід відзначити, що базальний вміст глюкози БГ в крові щурів із ЦД1Т збільшився на 139%, то ді як у групі щурів з діабетом і порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) – не відрізнявся від контрольних.
Вміст HbA1c у крові тварин з ЦД1Т та ПТГ перевищував контроль на 219 та 123%, карбонільних груп – на 76 та 36%, ТБКРС – на 58 та 36% відповідно. Активність ГР, ГП, Г-6-фДГ та вміст GSH були знижені відповідно на 25, 18, 50 та 42% у щурів з ЦД1Т, тоді як у щурів з ПТГ ці показники (крім GSH) були збільшені на 37, 22, 35% відповідно порівняно з контролем. Введення мелатоніну знизило базальний вміст глюкози на 56% у щурів ЦД1Т порівняно з вихідним значенням, що супроводжувалося нормалізуванням активності ГР, ГП, Г-6-фДГ, процесів перекисного окислення ліпідів, карбонілювання білка, глікозилювання гемоглобіну, оскільки показники не відрізнялися від контролю. Таким чином, мелатонін має видимий потенціал для регулювання гомеостазу глюкози через посилення її споживання, зниження окисного стресу через активацію глутатіонової системи антиоксидантного захисту.
Изучали влияние мелатонина на базальное содержание глюкозы, HbA1c, карбонильных производных белков и реактивных соединений тиобарбитуровой кислоты (ТБКРС), содержание восстановленного глутатиона (GSH), активность глутатионредуктазы [КФ1.6.4.2] (ГР), глутатионпероксидазы [КФ1.11.1.9] (ГП), глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы [КФ1.1.1.49] (Г-6-фДГ) в мышцах крыс с аллоксановым диабетом (СД1Т). Базальное содержание глюкозы в крови крыс с СД1Т увеличилось на 139%, тогда как в группе крыс с диабетом и нарушением толерантности к глюкозе (НТГ) – не отличался в сравнении с контролем.
Содержание HbA1c в крови животных с СД1Т и НТГ превышало контроль на 219 и 123%, карбонильных групп – на 76 и 36%, ТБКРС – на 58 и 36% соответственно. Активность ГР, ГП, Г-6-фДГ и содержание GSH были снижены на 25, 18, 50 и 42% соответственно у крыс с СД1Т, тогда как у крыс с НТГ эти показатели (кроме GSH) были увеличены на 37, 22, 35% соответственно по сравнению с контролем. Введение мелатонина снизило базальное содержание глюкозы на 56% у крыс СД1Т по сравнению с исходным уровнем, что сопровождалось нормализацией активности ГР, ГП, Г-6-фДГ, процессов перекисного окисления липидов, карбонилирования белка, гликозилирования гемоглобина, так как показатели не отличались от контроля. Таким образом, мелатонин обладает сильным потенциалом для регулирования гомеостаза глюкозы за счет увеличения ее потребления, а также снижения окислительного стресса за счет активации глутатионовой системы защиты.2018-01-01T00:00:00ZСистемні підходи до прогнозування поширеності цукрового діабету
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/20289
Title: Системні підходи до прогнозування поширеності цукрового діабету
Authors: Геруш, Ігор Васильович; Таралло, Володимир Леонідович; Геруш, И.В.; Таралло, В.Л.; Gerush, I.V.; Tarallo, V.L.
Abstract: Метою комплексного дослідження є випробування системних підходів прогнозування вікових особливостей перебігу цукрового діабету (ЦД) на підставі методу поєднаного табличного аналізу захворюваності, перебігу хвороби та смертності.
Висновки. Захворюваність на ЦД у чоловіків переважно пов'язана із соціально-екологічними чинниками, серед яких провідний вплив справляє спосіб життя. Найбільше прихована поширеність ЦД спостерігається у молодих вікових групах і у передпенсійному віці, що потребує перегляду спрямованості та методик проведення цільових профілактичних оглядів, а також обов'язкової диференціації типів ЦД при реєстрації причин смерті населення.
Целью данного исследования является апробация системных подходов для прогноза возрастных особенностей протекания сахарного диабета (СД) в комплексных научных исследованиях на основе объединенного (в логике и математически) табличного метода анализа заболеваемости, течения болезней и смертности.
Выводы. Заболеваемость СД у мужчин преимущественно связана с социально-экологическими факторами существования, среди которых ведущая роль принадлежит образу жизни. Наиболее скрытая распространенность СД наблюдается в молодых возрастных группах и в предпенсионном возрасте, что обосновывает необходимость пересмотра направленности и методик проведения целевых профилактических осмотров, а также обязательной дифференциации типов СД при регистрации причин смерти населения.
The purpose of comprehensive research is to test system approaches to the prognosis of age features of diabetes mellitus (DM) based on the method of united tabular analysis of morbidity and death rate.
Conclusions. DM morbidity in men is mainly related to the social and ecological factors, among them, leading influence belongs to the lifestyle. The highest DM prevalence is observed in young age groups and in pre-retirement age that needs a revision of orientation and methodologies for realization of target preventive examinations, and also obligatory differentiation of DM types during registration of causes of population death.2018-01-01T00:00:00ZВплив глутатіону на біохімічні показники сироватки крові при експериментальній нефропатії
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/20254
Title: Вплив глутатіону на біохімічні показники сироватки крові при експериментальній нефропатії
Authors: Геруш, Ігор Васильович; Григор'єва, Надія Пилипівна; Ференчук, Є.О.; Геруш, И.В.; Григорьева, Н.Ф.; Ференчук, Е.А.; Gerush, I.V.; Grigorieva, N.Р.; Ferenchuk, Ye.О.
Abstract: Мета дослідження – вивчити вплив глутатіону на зміну біохімічних показників крові за умов експериментальної нефропатії.
Висновки. Глутатіон проявляє нефропротекторні властивості, що підтверджується зниженням проявів нефротичного синдрому та поліпшенням функціональних показників нирок. Найбільш чутливий біохімічний показник за умов нефропатії – креатинін, вміст якого залежить від концентрації токсиканта, можна використовувати для діагностування стану нирок та підтвердження моделі нефропатії
Цель исследования – изучить влияние глутатиона на изменение биохимических показателей крови в условиях экспериментальной нефропатии.
Выводы. Глутатион проявляет нефропротекторные свойства, что подтверждается снижением проявлений нефротического синдрома и улучшением функциональных показателей почек. Наиболее чувствительный биохимический показатель в условиях нефропатии – креатинин, содержание которого зависит от концентрации токсиканта, можно использовать для диагностирования состояния почек и подтверждения модели нефропатии.
The aim of the study – to determine the effect of glutathione on the change in biochemical findings of blood under conditions of experimental nephropathy.
Conclusions. Glutathione shows nephroprotective properties confirmed by a decrease in the manifestations of nephrotic syndrome and improvement of the functional parameters of the kidneys. The content of creatinine depends on the concentration of the toxicant. It can be used to diagnose the kidney condition and confirm the model of nephropathy.2018-01-01T00:00:00ZEffects of melatonin on oxidant and antioxidant status in the blood of alloxan diabetic rats
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/20246
Title: Effects of melatonin on oxidant and antioxidant status in the blood of alloxan diabetic rats
Authors: Luhinich, N.М.; Gerush, I.V.; Grygorieva, N.P.; Лугініч, Наталія Михайлівна; Геруш, Ігор Васильович; Григор'єва, Надія Пилипівна; Лугинич, Н.М.; Геруш, И.В.; Григорьева, Н.Ф.
Abstract: The aim of the study – to investigate the effect of melatonin on oxidant and antioxidant status in the blood of alloxan diabetic rats.
Conclusion. The introduction of exogenous melatonin in rats with alloxan diabetes in a dose of 10 mg/kg daily for 7 and 14 days cause a pronounced antioxidant effect, reducing free radical oxidation and normalizing the activity of enzymes of antioxidant defense in the blood alloxan diabetic rats.
Мета дослідження – вивчити вплив мелатоніну на оксидантний та антиоксидантний статус крові в алоксандіабетичних щурів.
Висновок. За умов алоксанового цукрового діабету і введення щурам екзогенного мелатоніну в дозі 10 мг/кг щоденно впродовж 7-ми та 14-ти днів спостерігають зменшення вільнорадикального окиснення та нормалізацію активності ферментів антиоксидантного захисту в крові алоксандіабетичних тварин.
Цель исследования – изучить влияние мелатонина на оксидантный и антиоксидантний статус крови в аллоксандиабетических крыс.
Вывод. В условиях аллоксанового сахарного диабета и введения крысам экзогенного мелатонина в дозе 10 мг/кг ежедневно в течение 7-ми и 14-ти дней наблюдают уменьшение свободнорадикального окисления и нормализацию активности ферментов антиоксидантной защиты в крови аллоксандиабетических животных.2018-01-01T00:00:00Z